Контрольна робота (однорідні члени речення)

 Не вважаються однорідними членами повтори того ж самого слова.

Однорідними можуть бути як другорядні, так і головні члени речення.

Однорідними можуть бути лише другорядні члени речення.

Барвиста небесна дуга веселки набирає воду з річки. 

Учора біля озера було багато людей.

Удовина хата була висока світла й дзвінка.

Синє все озера річка в синяві намоклий ліс.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

 Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи

сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

Посаджене матір’ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев’ється по всьому городі.

Він виконав роботу і хороше, і дивно водночас.

Між Гончарівною й Дігтярами вип’явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі.

3 дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах важкого складного життя.

І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні.

Зараз тренувався спортсмен з плавання брасом та кролем.

Сніг лежить білий сріблястий.

Однорідні означення не є епітетами.

Між однорідними означеннями ніколи не ставимо кому.

Однорідні означення характеризують предмет з різних боків.

Однорідні означення характеризують предмет з одного боку.

А. Усюди і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги росли молоді осокори.

Б. І вівці і корови і череда усе випало дівчині з думки

В. Однокрил неодмінно ніс у дзьобі щось блискуче або ґудзик або скляночку або ще якусь цяцьку

Г. Людяність складають такі якості любов, надія, віра.

моє кімнатне

прозоре чисто вимите

кімнатне чисте

Похмурий похмурий погляд

Глиняні дерев'яні іграшки

Старий панський будинок

члени речення, що становлять його граматичну основу

усі члени речення, крім головних

члени речення, які відповідають на одне й те ж питання та відносяться до одного й того ж самого члена речення

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

Радіють молодій обнові берези й клени, явори.

Моя мати перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, любисток, м'яту, осінній город і калину.

Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

Неначе човен в синім морі то виринав, то потопав.

У хаті в Мелани було тіняво, зелено, чисто.

Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

Від Батьківщини - і грізний клич, і рання сила, й доля пізня...

Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита, рвучка, голосна.

Ожила природа, розпустилися бруньки, і от-от дерева одягнуться в зелене вбрання.

Галя швидко вдягалася, вийшла до вітальні.

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї...

Мене весь час то палило то морозило.

Зерно і камінь суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Над травою височіли безладно розкидані черешні і яблуні і груші.

Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.

Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця.

А весілля в нашої донечки буде пишне людне та багате.

Хай тобі стелиться біла дорога та зелено вруняться обабіч жита.

Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Їхав, їхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.

На Колимі запахло чебрецем і рутою-м'ятою, і кропивою.

А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару свою хату.

У принишклих полях і луках ще лежить сніг.

То не хмара біла пташка хмарою спустилась.

Боєць не сказав прокричав ці слова.

Багата моя Січ була не п'яним скопом могутніми синами!

Тече вода в синє море та не витікає.

Ніч була хоч і зоряна але темна.

Я живу не так собою як тобою.

Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.

Було нестерпно жарко як у приміщенні так і на вулиці.

Людина птиця і бджола люблять погожу днину.

І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.

Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті.

Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить.

1

2

3

4

5

розведене пастухами ще зранку.

що залишили недолугі туристи.

і ховається за ліс сонце.

перетворюючись на чорне попелище.

і залишає по собі пустку.