Контрольна робота .Однорідні члени речення

 Не вважаються однорідними членами повтори того ж самого слова.

Однорідними можуть бути як другорядні, так і головні члени речення.

Однорідними можуть бути лише другорядні члени речення.

Барвиста небесна дуга веселки набирає воду з річки. 

Учора біля озера було багато людей.

Удовина хата була висока світла й дзвінка.

Синє все озера річка в синяві намоклий ліс.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

 Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи

сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

Посаджене матір’ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев’ється по всьому городі.

Він виконав роботу і хороше, і дивно водночас.

Між Гончарівною й Дігтярами вип’явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі.

А. Усюди і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги росли молоді осокори.

Б. І вівці і корови і череда усе випало дівчині з думки

В. Однокрил неодмінно ніс у дзьобі щось блискуче або ґудзик або скляночку або ще якусь цяцьку

Г. Людяність складають такі якості любов, надія, віра.

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

Ожила природа, розпустилися бруньки, і от-от дерева одягнуться в зелене вбрання.

Галя швидко вдягалася, вийшла до вітальні.

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї...

Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.

Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця.

А весілля в нашої донечки буде пишне людне та багате.

Хай тобі стелиться біла дорога та зелено вруняться обабіч жита.

розведене пастухами ще зранку.

що залишили недолугі туристи.

і ховається за ліс сонце.

перетворюючись на чорне попелище.

і залишає по собі пустку.

1

2

3

4

5