Контрольна робота. Однорідні члени речення

 Не вважаються однорідними членами повтори того ж самого слова.

Однорідними можуть бути як другорядні, так і головні члени речення.

Однорідними можуть бути лише другорядні члени речення.

Осінній смерк, і хрест й зів'ялі квіти ось відповідь на всі твої питання.

 І все поволі зникає море, скелі, земля.

Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь: у вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах, у болотній воді.

 Згадка про рідну землю завжди: і в щасті, і в горі, і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Синє все озера річка в синяві намоклий ліс.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

 Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

У хаті в Мелани було як у віночку: тіняво, зелено, чисто.

Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня...

Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла.

Мене весь час то палило, то морозило.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених, сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи

сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи

сіятелів,— він годивсь на все.

Чорна, непроглядна темрява стояла кругом.

Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

Радіють молодій обнові берези, клени, явори.

Моя мати перша в світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній город і калину.

Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

Неначе човен в синім морі то виринав, то потопав.

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

А. І на тим рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А.Малишко).

Б. Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх простора Дніпра (О. Довженко).

В. А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (Марко Вовчок).

Г. І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна

(М. Рильський).

А. 1,2

Б. 2,3

В. 3,4

Г. 1,3

А. Ніч була хоч і зоряна та темна.

Б. Не руйнуймо ні веж ні людської душі височин.

В. Ні з того ні з сього у небі збиралися хмари.

Г. Ми чуєм трав зелений крик і дощів задумані рефрени.