Самостійна робота. Повторення та узагальнення вивченого

А зоря вже кладе свій провісницький перст на далеку невидиму віху

Ніжна вдячність людської сльози - вище всякої в світі краси-

Суворий грудень зачинає заспів на довгі ночі, сизі холоди.

Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело.

Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі. 

 А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.  

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

підметом

присудком

додатком

означенням

Я змалку знаю, де яке зело. 

Тихо жаби кумкають з болота.

Десь бриніла притишена пісня. 

Весна прийшла так якось несподівано.

1А, 2В, 3Г, 4Д

1Б, 2В, 3А, 4Г

1Д, 2Б, 3А, 4В

 1В, 2А, 3Б, 4Г

А Початок літа - і з-під батьківської опіки виходить молоде покоління

Б Молоді серця вбирають напутні слова, повні мудрості й доброти.

В дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа

Г Синиці, зозулі розгойдують квітневий досвiток, розворушують кожну гілочку

д Під тихий крок зорi, пiд води призаснулі на цей пісок і ми вкладем свій крок

А П'єм дикого ячменю буйний солод.

Б Струшую роси - свідків сходу сонця.

В Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Г Навколо буйний цвіт чорнобривців.

Д Люблю яскраві маки і волошки.

А 1-В 2-Б 3-А 4-Д

Б 1-Д 2-Г 3-А 4-В

В 1-Б 2-Д 3-Г 4-А

Г 1-Г 2-Б 3-А 4-В

Д 1-Г 2-В 3-Б 4-Д

 А 1-В 2-Б 3-Д 4-А

 Б 1-Г 2-Д 3-В 4-Б

 В 1-А 2-Г 3-Д 4-Б

Г 1-В 2-Г 3-Б 4-Д

 Д 1-Д 2-Г 3-А 4-Б

А 1-А 2-В 3-Г 4-Д

Б 1-В 2-Б 3-А 4-Д

В 1-Б 2-В 3-А 4-Д

Г 1-Г 2-А 3-В 4-Б

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

Полохливий заєць пригина вуха, витріща очі і порина у море лісових звуків.

Поблискують черешеньки в листі зелененькім.

Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко.

Раділи і садок і поле, і долина. 

Будинки, сади, сніги  усе мліє в теплі сонця.

У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

Кожен пильно стежив за словами отамана.

Може лихо якесь трапилося в дорозі...

Гори видно здалеку.

Він може дуже багато чого запропонувати.

День народження святкуватиму пізніше.

Правда неправду перетягне.

Немає пісні без любові.

Спинися, мить, зіграй сонату вічну!

Держи кишеню і уста замкненими.

Поезія...це завжди неповторність.

Новорічна ніч...як казка.

Це...мій будинок

Серце...не камінь

Ой сонце світи дуже ясно.

Вітре буйний ти з морем говориш...

Серце мовчало, тихо пробиваючи такт.

Зашумів весною степ.

Падав сильний дощ наче із відра.

Приблизно половина учнів виконали усі завдання на відмінно.

Українці безумовно найсильніша нація.

Ми все-таки добре відпочили на вихідних.

Надія, ніжністю зігріта, допомагає існувати у житті.

Засумував, на дивані котик не отримавши улюбленої концерви.

Одного холодного, зимового вечора ми дивилися фільм.

Учні кожного дня ходять до школи окрім вихідних.

Блакитне небо прокинувшись від втоми чекало нового дня.

Співають ідучи дівчата, па матері вечерять ждуть.

Не потрібно сидіти склавши руки.

Тато їхав швидко й незупиняючись на зупинках.

Підеш собі зажурившись гаєм по долині.

Ця стежка вела їх угору, між густого чагарнику.

Потрібно робити добрі справи і не чекаючи похвали

Сніг, блискучий та легкий, падає на землю.

крапку з комою

кому

двокрапку

тире

До тебе, Україно, струна моя перша озветься.

Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

Замість виконання домашнього завдання, Марко грався з друзями.

Це залицяння впало в очі усім учням навіть учителю.

Опріч усього українські письменники й поети доводять свою впертість у бородьбі за рідку мову і культуру.

Мені ніхто не допоможе із цією справою крім тебе.

Ліс зустрів мене, як друга.

Івась, як учень, був мудрим і чемним.

У школі працювала вчителька, на прізвище Сірко.

І. Франко відомий, як фольклорист