Контрольна робота. Синтаксична норма. Пунктуаційна норма

А Моя думка — краще закріпитися і чекати допомоги

Б Вже почалось, мабуть, майбутнє

В Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим

Г І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю

А підметом

Б додатком

В не є членом речення

Г означенням

А підметом

Б додатком

В не є членом речення

Г означенням

 Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.

  Напевно сусіди здавна нападали на Україну землі через плодючість українських земель.

 Тому й не змогли українці зберегти свою мову.

  Весна здається мені найкращою порою року.

 Батьки ви завжди повинні підтримувати свою дитину.

  Вчителі звертаються до батьків з проханням підтримувати дітей.

Шановні батьки підтримайте своїх діточок під час уроків.

Якщо спитати дитину про батьків, то вона буде розповідати довго й захоплено.

 МАБУТЬ, ОТЖЕ, НА МОЮ ДУМКУ, ДО РЕЧІ

  НА ЩАСТЯ, НА ЖАЛЬ, ЩОПРАВДА, СПОДІВАЮСЯ

  ПО-МОЄМУ, МАЙТЕ НА УВАЗІ, МОЖЕ, ДЯКУЮ

 НАВІТЬ, МАЙЖЕ, ПРИБЛИЗНО, ПРИНАЙМНІ

 Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію (П. Панч).

Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях (Марко Вовчок).

  Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне (І. Багряний).

Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).

 а) лише звертанням

 б) лише вставним словом

 в) звертанням і вставним словом

  г) звертанням і однорідними членами

□ А Припливайте до колиски, лебеді як мрії (В. Симоненко).

□ Б Гей джуро, глянь! Та їх там ціла сотня (Л. Костенко).

□ В Я не тебе люблю, о ні, моя хистка, лілеє (І. Франко).

□ Г Не раз у сні являється мені, о люба, образ твій, такий чудовий (І. Франко).

 пан міністре

пан лікар

пане Микола

пані вчителько

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ніночко, у тебе ж великий талант до літератури.

Я вірю рідна наша мово, що твоя сила воскресне.

 Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало.

У лісі не було нічого ані грибів, ані ягід, ані черешень.

 І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними.

На річці, у лісі, на полі усюди німо, тихо.

За війну страшніші деякі речі боягузтво, зрадництво, егоїзм.

 Усіх цифр

лише цифри 2

цифр 1 і 2

цифр 1 і 3

 Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь: у дубовій, і вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах.

Усі народи завжди боронили, й боронитимуть вічно своє життя, свободу і власність.

Підвищений вміст нітратів спостерігається в багатьох ранніх овочах, як-от зеленій цибулі, петрушці, редьці.

Мінімальне використання, як добрив, так і пестицидів гарантує чистоту овочів, відсутність у них нітратів, чи інших шкідливих речовин.

кома, двокрапка, тире, крапка з комою;

 кома, тире, крапка з комою;

кома, тире, лапки.

кома, крапка з комою;

1

2

3

4

5

Усе це – мішечки з горішками, шишками та грибами принес­ли в подарунок білочці.

Усе це: мішечки з горішками, шишками та грибами принесли в подарунок білочці.

Усе це: мішечки з горішками, шишками та грибами – принес­ли в подарунок білочці.

Усе це мішечки з горішками, шишками, та грибами принесли в подарунок білочці.

Пронеслася над галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.

На галявині в лісі в полі всюди чується гомін птахів.

Блакитними очами дивляться мені в очі весна й небо

Блакитними очами дивляться мені в очі весна, небо.

Усі члени речення

Додаток і обставина

Не є членами речення

Лише підмет і присудок

Кому

Розділовий знак в такому випадку не ставиться

Тире

Двокрапку

Двокрапку

Крапку з комою

Кому

Тире

1-Б, 2-Г, 3-Д, 4-А, 5-В

1-Д, 2-Б, 3-А, 4-В, 5-Г

1-Б, 2-Д, 3-Г, 4-А, 5-В

1-Д, 2-Б, 3-Г, 4-Д, 5-В

підмет і присудок

підмет

присудок

кілька другорядних членів

Яскраві зорі в нічному небі

Праворуч видніється очерет, ліворуч - тополі, сосни, яблука, черешні.

Над горами світить платинове, сліпуче сонце

Хатинка красується в сніговій шапці

З неба як розтоплене золото ллється на землю блискучий світ сонця.

Сталося все що мусило статись.

От вони ці горожани! 

Небо над дорогою синій кришталь.

У букварях ти наряджена і заспідничена поворозками зв’язана ледве жива.

Мистецтво найкращий педагог. 

Хліб усьому голова.

Вірний приятель то найбільший скарб.

Говорити річ нудна. 

То кремень а не чоловік. 

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди.

Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний шепіт і зітхання – моя Україна.

Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем.

І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль.

Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.

Любіть травинку і тваринку і сонце завтрашнього дня.

Матуся любила працювати скрізь : і в городі, і в хаті , і в коморі.

Любив дідусь усіх: і дітей, і дорослих.

Він забув про подарунки-книжку, конструктор і смартфон.

Місяць травень буде гомоніти джмелем наляканим до краю.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно.

Покрите хмарами сонце червоно вибилося з-за гори.

Мої дні течуть серед долини налитої зеленим хлібом.

Довго йшов додому перестрибуючи через калюжі і мріяв про майбутню поїздку.

Над берегом прослався густо засвічений ромашкою луг.

Переляканий запорошений снігом мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.