Контрольна робота. Пряма мова. Складне речення. Складносурядне речення

А чужою мовою;

Б звертанням;

В прямою мовою;

Г уточненням.

А Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій вербі.

Б Марко, здавалося, не розчув його наказу.

В Сійся, родися, колосом налийся, ниво, людям на добро.

Г Палали села, і дуби палали...

А якщо у реченні є спільний другорядний член, який стосується обох частин;

Б якщо друге речення вказує на причину того, про що говориться у першому реченні;

В якщо у другій частині виражається різке протиставлення;

Г якщо обидві частини дуже далекі за змістом.

А Пройде гроза, і одшумить весни пахуча злива.

Б Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок з пожовклим листям.

В Сумно бринять у небі дзвінкоголосі журавлі, їх кличе синя даль.

Г Мене чарують сади осінні, бо всі дерева в огні - промінні.

А Жили - були дід і баба, і була у них курочка ряба.

Б Хай жовтий лист зникає вдалині, та ще не раз тобі весна всміхнеться.

В З далекого краю лелеки летіли та в одного лелеченька крилонька зомліли.

Г Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.

А [  ] і [  ];

Б [  ], і [  ];

В [  ]  і, [  ];

Г [  ],  [ і ].

А " З щастя та горя скувалася доля" - каже людська поговірка.

Б " Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. - Не одрікаюсь од своїх слів".

В Струна бринить лагідною луною: " Я тут, я завжди тут, я все з тобою!"

Г " Леоніде, - Адріана відірвала обличчя від долоні - а ви читали " У пошуках утраченого часу" Марселя Пруста?

А Іменник (підмет), прислівник (обставина), дієслово(присудок), прикметник (означення), іменник (додаток), сполучник, дієслово (присудок), інфінітив (присудок), іменник (підмет).

Б Іменник (підмет), прислівник (обставина), дієслово (присудок), прикметник (означення), іменник (додаток), сполучник (додаток), починає (дієслово), іменник (додаток), іменник (додаток).

В Іменник (додаток), прислівник (обставина), дієслово (присудок), прикметник (означення), іменник (додаток), сполучник, дієслово (присудок), іменник (підмет).

Г Іменник (означення), прислівник (обставина), дієслово (присудок), прикметник (означення), іменник (додаток), сполучник, дієслово (присудок), іменник (підмет).

А Струна бринить лагідною луною: " Я тут, я завжди тут, я все з тобою!"

Б " З щастя та горя скувалася доля" - каже людська поговірка.

В " Ну, добре,- стримав образу Аркадій Петрович. - Не одрікаюсь од своїх слів!"

Г " Леоніде, - Адріана відірвала обличчя від долоні - а ви читали " У пошуках утраченого часу" Марселя Пруста?

А Вітер улігся, і в ранковій тиші раптом ударив на сполох дзвін.

Б Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок з пожовклим листям.

В Мене чарують сади осінні, бо всі дерева в огні - промінні.

Г " З щастя та горя скувалася доля," - каже людська поговірка.

А так

Б ні

А так

Б ні