Контрольна робота "Пряма мова. Складносурядне речення"

" П, - а, - П"

"П,- а,-п".

"П! - а:- П".

"П!"- а.-"П"

“Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом”. (А. Головко.)

“Помилуйте!" — йому Ягнятко каже.—" На світі я ще й году не прожив”. (З тв. Л. Глібова.)

“Мамо — питаю, — то льони цвітуть?” (О. Гончар.)

Послухаю, пожурюся, у старих спитаю - “Чого, батьки, сумуєте?” (Т. Шевченко.)

Маланка думала про те, яка земля розкішна і що весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом.

Маланка думала , яка ти, земле, розкішна і що весело засівати її хлібом, прикрашати зелом

Маланка думала про те, яка земля розкішна і що весело засівати її хлібом, прикрашати зелом

Маланка думала, яка земля розкішна і що весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом

А) Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. (Г. Тютюнник);

Б) Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. (О. Гончар)

 В) Десь над Ташанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода. (Г. Тютюнник);

Г) Труднощі мучать, зате розуму учать. (Народна мудрість).

одна

чотири

дві

три

Ми чорні гори перегорнем, ми вдарим серцем в мур зажур. (І. Драч.)

Мій час пливе так тихо-тихо,  як  по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка).

У небі курликали журавлі та збиралися в ключі,прощаючись із рідною домівкою

Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).

Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський)

Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі (А. Шиян).

На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич).

Можна розділити на сто частин яблуко але не можна розділити Землю. (І. Жиленко)

На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло. (М. Рильський.)

 Сипнувся дощ і від його краплин враз на душі моїй тепліше стало

Ялинка затремтіла від низу до вершечка і кілька зелених глиць упало на сніг (М.Коцюбинський)

Море невинно голубіє над стінами скель і сонце так світить ласкаво (М. Коцюбинський.)

Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ...  (М. Стельмах).

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил  (М. Масло)

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять. (А. Малишко.)

Отак ми їхали то з надсадним виттям мотора пнучись угору то повільно спускаючись вниз і Чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку а потім з правого (Є.Гуцало)

[ ], але [ ].

[ ], [ ], і [ ]

[ ], [ ], і [ ],і [ ]

[], і [].

Ще немає ні людства, ні преси, ні головліту, а цензура вже є... (Л. Костенко)

То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка)

Він десь пішов і не вернувся, проте тут була його тінь, була про нього згадка (У. Самчук).

А ти вийшла — і сталося чудо якесь...(О.Олесь)

розриваючись громами і метаючи блискавки в усі куточки неба

і напувала спраглу землю, стомлену спекою

що аж лячно було глянути в вікно

і блискавки шмагали потріскані від спеки поля