Контрольна робота. "Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)".

А Щоправда їй було трохи легше!

Б Поблискують черешні в листі зелененькім…

В — О ви одержите стипендію! Ви такий знаючий!

Г Росла в гаю конвалія під дубом високим захищалась від негоди

під віттям широким.

Д — Не журись хлопче!

А Біля виходу він почув слова, сказані, очевидно, про нього:

— Мабуть, торбу віршів приносив.

Б Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?

В Він уже взявся руками за двері, коли чоловік, що сидів близько над рукописами, раптом сказав:

— Завідувача немає. А в чім справа - товаришу?

Г Мамо, іде вже зима, снігом травицю вкриває, в гаю пташок вже нема…

Д На щастя, застав його вдома. 

А Старі дуби спасибі вам за осінь!

Б Куди ти ділась річенько?

В Вечірнє сонце дякую за день!

Г Тож годі нам сини козацькі спати.

Д Мамо ті сиві пташки сміливі, певно, ще й дуже…

А Мабуть ще людство молоде.

Б Певно тут не чули зроду, що бува негода в свiтi 

В I мені здається що з весельця щире золото спадає.

Г Здається не колишуться од вiтру на човнах вiтрила бiлi. 

А поширеним звертанням

Б вставним словом

В непоширеним звертанням

Г вставним словосполученням

А Тебе я земле всю сходив до краю.

Б О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

В Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Г Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Д Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

А Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Б Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.

В Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

Г О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

Д О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх зрушень.

А Крім того, має певний революційний стаж.

Б Андрій Венедович похвалив Степана за його намір учитись, але висловив незадоволення з теперішньої навчальної системи.

В Ну, а мова латинська, хіба вона кому потрібна?

Г Ви помиляєтесь, товаришу, українізація повинна скріпити змичку міста й села.

А — Що ж,— зауважив інструктор,— от, приміром, клубна робота. 

Б З будинку виходить чорнява дівчина й дзвінко смієтся.

В Виходить, що й їх треба приборкати.

Г І так робітники носом крутять — сухо, кажуть.

Д Він особливо натиснув на "партії", слові, що, на його думку, мало магічний вплив на речення, де стояло.

А безумовно, безперечно, щоправда.

Б на щастя, на диво, на зло.

В кажуть, мовляв, по-моєму.

Г бачиш, вірите, чуєте.

Д до речі, крім того, наприклад.

А Добробут села, щастя людей, занадто, зрештою, далека річ, щоб на неї можна було безпосередньо скерувати свою силу. 

Б До речі, вони блукали вгору й униз по кружлястих алеях у густому мороку вечора. 

В Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю!

Г За три дні він, по-перше, одвідав Лавру, по-друге, зайшов на Аскольдову могилу, по-третє, був у Софії і Володимирському соборі.

А Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.

Б Неси ж мене, коню, по чистому полю.

В Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

О, краю рідний мій! Твої краї безкраї!