Тематична контрольна робота "Повні та неповні речення. Речення з однорідними членами"

Постій,постій,козаче,твоя дівчина плаче.

Котилася ясна зоря з неба та й упала додолу.

Звичайно,усі ці міфи можна трактувати і так і сяк.

Стихне мелодія, й схлипне поволі хмаринка перлистим дощем.

А кожен з нас і плаче,і сміється в обіймах днів.

Присмеркові сутінки опали,сонну землю й душу оплели.

Вже ніч пливе нечутно і широко,і розливаються сріблясті хвилі.

Ніч темніє,і ясніють зорі,море плаче,й темрява тремтить.

усіх цифр

лише цифри 2

лише цифр 1 і 2

лише цифр 1 і 3

лише цифр 1,2 і 4

Неспокій,рух і боротьбу я бачив скрізь:у дубовій,і вербовій корі,у старих пеньках,у дуплах.

Усі народи завжди боронили, й боронитимуть вічно життя своє,свободу і власність.

Мінімальне використання як добрив,так і пестицидів гарантує чистоту овочів,відсутність у них нітратів чи інших шкідливих речовин.

Воно ж тобі-ні в тин ні в ворота.

Холоне степ,і невкипілі зорі рогатий жук виймає рогачем.

Он вийшов з хати вечір-сивобров і на сопілці гра біля порога.

Гойдаються діти,а навколо них синичка співає,співає.

всіх цифр

лише цифр 2 і 3

лише цифри 2

лише цифри 3

лише цифр 1,2 і 3

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство,й розлука,і вірна любов.

Ти пісню ту і мову ту єдину неси у світ,мов долю, на руках.

Аромати і звуки ранку,росяне листя,пташиний гомін вдарили до кімнати вслід за сонцем.

Ні спека дня,ні буря,ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

І гори,і долини,і поля ,і сади ,і ставок залиті світлом і теплом.

Над ставком миготіло,грало,лилося хвилями золоте марево,неначе в повітрі ворушилися якісь пасма тонких золотих ниточок.

Весело і любо ,і радісно.

Усе навколо є фабрика,і ліс,і небо-і захиталося і закрутилось.

Усе іде,але не все минає над берегами вічної ріки.

Ні голубого неба,ні димчатих лісів-нічого я не бачив.

Повисла веселка над лісом і річкою,вплелась у дерева барвистою стрічкою.

Сріблясті роси тремтять на останніх квітках,на візерунчастім листі акації.

Я в захваті від квітів,конвалій,фіалок.

Культивуйте щирість,любов і турботу!

Щодня споживайте яблука,груші й фрукти!

Завтра контрольна з алгебри й геометрії.

Повітря пахне полуницями й дощем.

Люблю читати детективи й фентезі.

Дерева і трави вітають весну.

За вікном то дощ,то спека.

Про це говорять усі лікарі та стоматологи.

Як я можу спокутувати хронічну українську доброту.

Пропливають роки миті години.

Летять птахи та мої мрії линуть услід за ними.

Таке гострозоре мужнє покоління зростає.

І все поволі зникає море, скелі, земля.

Осінній смерк, і хрест й зів'ялі квіти ось відповідь на всі твої питання.

Згадка про рідну землю завжди: і в щасті, і в горі, і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь: у вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах, у болотній воді.

члени речення, що становлять його граматичну основу

усі члени речення, крім головних

члени речення, які відповідають на одне й те ж питання та відносяться до одного й того ж самого члена речення

слова, що називають того, до кого звертаються

кому

двокрапку

крапку з комою

тире

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Синє все озера річка в синяві намоклий ліс.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги.

Жеребець пирхнув, хвицьнув копитами землю і звично, радо понісся скоком по колу.

Навколо тільки дрімучий тютюн та мак, та кукурудзяні тополі й соняшники.

І все поволі часом зникає: море, скелі, земля.

сполучниковий

безсполучниковий

змішаний

не змішаний

розведене пастухами ще зранку.

що залишили недолугі туристи.

і ховається за ліс сонце.

і залишає по собі пустку.

На птахів хотіли подивитися і великі і малі.

Дмитрик намагався викрутитися і так і сяк.

Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього… 

За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів.

Мене весь час то палило, то морозило.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Буди вже ясне сонце, комашину, дерева, трави — все буди!

Тобі, народне слово, у славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити!

У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, блакитні, зелені.

Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори.

А. Мати рве на городі росисту цибулю. Кладе з сухою паляницею до моєї торбини.

Б. Задихаючись, прибіг Ігор. А мати… мати плаче. Ні, це радісні, щасливі сльози! — Мамо, мамо… Вона показує аркуш паперу, списаний дрібними рядками. — Лист! Лист від тата!

В. Прийду вчасно.

А. Я читаю журнали, а ти газети.

Б. Я читаю журнали, а ти — газети.

В. Я читаю — журнали, а ти — газети.

А. Не місце красить людину, а людина — місце.

Б. Від дніпровського вітру тріпотіли прапори, розгорнуті і грізні, як заграва, прострелені, сиві від негоди і дощів. — Здрастуйте, орли! — Здрастуйте, сини наші! — Здрастуйте, — відповідали на землі, на літаках у небі, на танках, на лафетах гармат, на машинах, на конях.

В. І згадується Дорошеві. Ніч. Мороз. Сніг.

А. Кома.

Б. Тире.

В. Двокрапка.

А. Що посієш, те й пожнеш.

Б. Можна говорити й про успіх.

В. Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.