Контрольна робота. Речення з однорідними членами. Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

За городом гладінню розлився ставок, за ставком верби похилилися, за вербами на пагорбі хати біліють.

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами.

Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним відблиском. 

Радіють молодій обнові берези, клени, явори.

Моя мати навчила мене любить роси, ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт і калину.

Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

Неначе човен в синім морі виринав, потопав. 

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів. 

На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя.

Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні

Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце. 

Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Ти, як і Дніпро, оспіваний у піснях народних…

Мавко, ти з мене душу виймеш!

І вже не існувало для нього нічого, окрім озера, осики й хмелю. 

Забудь мене, пташко, забудь, не журись.

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий нев­гамовний вік.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим. 

Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, немає підстав.

Ви, звичайно, знаєте мою сестру.

Отже, що тут багато говорити й сперечатися.

Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна. 

все

брови

кучері

ніс

губи

коми

тире

двокрапка

крапка з комою

є

немає

кома

тире

двокрапка

сполучниковий зв’язок

безсполучниковий зв'язок

змішаний звязок