Контрольна робота №3 з теми «Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики»

Завжди можу стати в пригоді, моїх вам порад не злічить

Важким холодним сном спала земля

Промчала ніч стрілою наді мною

Королівство завмерло в очікуванні чогось нового

З моря повіяло вітерцем.

Розквітнуть каштани весною.

Нове життя нового прагне слова.

Пташка радіє весні.

Навколо - маки.

Для мене - у святім союзі душа і тіло.

На Балатоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Усе ясно великого бажання вчитися та не маєш.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів.

Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами, земля вже ними була встелена, що й ніде ступити.

Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову.

Я дуже люблю день, … .

Відчуття свята посилюється, … .

Нагадай час, … .  

Завжди збираємося того вечора, ... .

Долиною полилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву.

Де прикрили солдати цю землю грудьми, розквітають травневі сади.

Од квіту вишень стало в світі біло так і чисто так, хоч вікно – навстіжень.

Народ захоплений танцем і все звужує коло, так що танцюри мов у криниці.

Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко).

Сіявся дрібний дощ і зразу замерзав на кущах, на траві, на деревах (О. Донченко).

На річці бухикнуло весло і злякано пискнув кулик (М. Стельмах).

У полях диміла місячна курява і тихим посвистом бриніли жита й пшеничні ожереди (М. Стельмах).

Коні бігали без вершників і Половці не впізнавали один одного (Ю. Яновський).

Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям (Д. Луценко).

Земля тремтить у млості, і ронить пелюстки, і невідомі гості злітаються в садки (М. Рильський).

Навкруг рясні стоять сади, платани і каштани, та шелест верб у пам’яті не тане (М. Рильський).

Існує ще й таке правило: вітаючись і прощаючись з людьми, малознайомими або незнайомими, слід уникати скорочених форм вітань і прощань (А. Коваль).

В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла (І. Нечуй-Левицький).

Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Уже придивилася до його очей і побачила: те, що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням.

Улітку і восени працюється по-різному.

Земля батьків і дідів - наше найбільше багатство.

 Цьогоріч рясно вродили черешні і вишні.

 Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.

Знову бачу синицю, що перелітає з гілки на гілку.

Це був тільки сон, що наснився навесні.

Ледь-ледь тремтять губи, що посиніли від холоду.

звертання

вставне слово

однорідні члени речення

відокремлені члени речення

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії...

 Напевно, колядували раніше весело, яскраво.

 Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

 Не забувай, що пам'ять і совість за тобою бредуть, як тінь.

Подвір'я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький).

Сонце вже над самісіньким обрієм виглянуло з білорибиці- хмари і море знову заграло золотаво і весело (Ю. Збанацький).

Ще синій ліс не взеленів, але квіток проріст уже підняв і розрізнив торішній злеглий лист (П. Тичина).

Поникли береги осінні, дерева гаснуть мов свічки та в ясно-сивім павутинні летять маленькі павучки (М. Рильський).

Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі (М. Стельмах).

Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі та ще жайворонки дзюркочуть у тиші... (О. Гончар).

Пісня давня, пригашена, та осінній вітер продув на ній курявий пил і засвітилась вона золотим блиском (С. Васильченко).

І жмуриться вікнами наша хатина, і шепче задумливий сад (А. Малишко).

1. Частка, сполучник, іменник, прийменник

2. Прийменник, займенник, числівник, частка

3. Частка, займенник, числівник, прийменник

4. Прийменник, займенник, іменник, сполучник

1-А

2-Б

3-Д

4-Г

1-Б

2-А

3-Г

4-Д

1-А

2-Б

3-Г

4-Д

1-Б

2-А

3-Д

4-Г

1-Д, 2-Б, 3-А, 4-Г

1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б

1-А, 2-В, 3-Г, 4-Б

1-Г, 2-Д, 3-А, 4-В

1-А, 2-Г, 3-В, 4-Д

1-Д, 2-В, 3-Г, 4-Б

1-Б, 2-В, 3-Г, 4-Д

1-Г, 2-В, 3-А, 4-Д

1-Д, 2-Б, 3-А, 4-В

1-А, 2-В, 3-Г, 4-Д

1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В

1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б

1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-Б

1-В, 2-А, 3-Д, 4-Б

1-Д, 2-А, 3-В, 4-Б

1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В

спланувати відпустку, підсумувати вивчене, мого зошита;

відтворення місцевого колориту, у нашому магазині;

зазначений в оголошенні, досягли успіхів рідного слова;

любий із присутніх, свою автобіографію, приймати участь;

1 - Д, 2 - Б, 3 - А, 4 - Г

1 - А, 2 - Б, 3 - В, 4 - Г

1 - Г, 2 - А, 3 - В, 4 - Д

1 - Г, 2 - В, 3 - Д, 4 - А