Контрольна робота "Синтаксис. Пунктуація"

Лише головні члени речення

Лише другорядні члени речення

І головні, і другорядні члени речення

тільки означення і підмети

Життя , немов ріка, пливе в майбутнє, в завтрашнє, в безкрає...

Заспівали, защебетали пташки.

В селі довго говорили дечого багато...

Тягнуться до сонця і квіти , і трави, віти кучеряві, гори голубі.

Явором, канупером, чебрецем, м'ятою, любистком запахло літо.

Вона, Леся Українка, мала залізну волю, безмежну, сміливість та допитливість думки.

Стрімкі осокори й розлогі верби, ошатні липи й зажурені ясени обступили узбіччя дороги.

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

Підрядних сполучників

Сурядних сполучників та інтонації переліку

Змішаного зв'язку (сполучникового і безсполучникового)

Тільки інтонації (безсполучниковий зв'язок).

Пісня шириться росте розливається на вечірніх просторах Дніпра.

Вдома мене одразу запитали, яке враження справив новий учитель.

Вода була холодна пахуча смачна ніби березовий сік.

Наче в провісні чи в літі зацвіли поля.

У щастя людського два рівних є крила : троянди й виноград, красиве і корисне.

Над долинами стоїть сизий легкий туман.

Вода, хмари, плав - все пливло, все безупинно неслося вперед, шуміло, блищало на сонці.

Лози, висип, кручі, ліс - все блищить і сяє на сонці.

Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи все дихало молодою парубочою силою.

Весь степ, і лиман, і озеро, і море все закуталось в якийсь чарівний світ, повилось прозорим сизим туманом.

Жито , пшениця й овес все разом поспіло й присохло.

У них були гості: пани якісь, офіцери.

характеризують предмет за тією самою ознакою.

є епітетами; кожне наступне означення конкретизує значення попереднього.

стоять після означуваного іменника або займенника

стоять перед означуваним іменником

В просторій під горіх оздобленій шафі стояли найцінніші видання іноземних та українських письменників.

Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.

Зараз же на землю впали перші важкі краплі.

Вона бажала кращого празникового життя.

Ти б , метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!

Співай, щасливий жайворонку, над степами у піднебессі.

Зазеленів молодим зелом на лугах юний квітень, розсипав навколо райдужні , різнобарвні квіти.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ.

Повій вітер на Вкраїну, де покинув я дівчину, де покинув чорні очі...

Співай , щасливий жайворонку, над степами у піднебессі.

Ой , козаки, ви, біднії невольники!

А що , Галю, повіримо дітям, дамо їм волю?

Ми з вами зокрема будемо вивчати зоологію.

Там мабуть харчів не на один місяць.

А де ж ми на твою думку будемо збирати отих хрущиків і метеликів?

Надворі було видно як удень.

Правда кривду переможе.

Через десять років правда мало що змінилося.

Та се вже справді сором, глум!

А у баби Ганни справді нікому тим зайнятися.