9 кл.К.р. Складне речення з різними видами зв'язку.

Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр, Сіроманцеві доводилось похекати і попріти. 

Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора. 

 Проте маленька пташина, ця пухнаста кулька життя, що майже цілком уміщалася в моїй жмені, виявилась завзятою і не хотіла без бою віддаватись. 

Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.

Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

Тихо в полі гай темніє наступає літній вечір.

Заливається флейта трубить з переливами трубач рявкає бас гуде бариток.

І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози лелека пливе в висоті.

п’ять частин;

шість частин;

чотири частини

А1

Б2

Г4

В3

Д5

Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу (М. Стельмах).

У гущавину бору долітали з міста передзвони, і, можливо, не один звір, нашорошившись, слухав одноманітне гудіння і мчав потім, сполоханий, в такі хащі, де давно не ступала людська нога (А Шиян).

Крізь шибки вікон стежили за рекрутом сиві бабусі і він, вітаючись із сусідами йшов вузенькою вулицею, де поряд з іншими убогими хатами стояла його хата з трьома вікнами і такою давньою покрівлею, що вже замість соломи виднівся суцільний мох з, якого буйно росли окремі стеблини жита (А Шиян).

Тиха долина, на якій щоліта розлунювався мелодійний передзвін кіс виповнювалася гуркотнявою машин і не було вже тиші ні на луках, ні навіть у самій Кобзівці, куди вечорами доносився глухий гул... (І. Цюпа).

Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала, і хай ті слова стоять чистими рядами, щоб незабутнє вигравало в них і радувало людські серця

(О. Довженко).

А вкінці настав той день коли я все роздав убогим голоті каріотській щонайгіршій, а сам пішов з порожніми руками в одній одежині без торби навіть шукать учителя (Леся Українка).

Я слухав рідну пісню, рідну мову, й вона лилась струмком, у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи.

Огонь пішов по жилах хлопця, й він ясно одчув в собі, од сну пробудившись, одчув творця, художника.

Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали. 

[...( коли) чи (коли),...]: [ ].

(...,( коли) чи (коли),...): [ ].

[...( коли) чи (коли),...]: ( )..

1 і 2, 3 і 5, 4 і 5.

2 і 3, 3 і 4, 5 і 6.

3 і 4, 3 і 5, 3 і 6.

безсполучниковий і сполучниковий сурядний;

сполучниковий сурядний і підрядний;

безсполучниковий і сполучниковий підрядний.

речення із безсполучниковим та сполучниковим сурядним зв'язком, складається з 4 простих речень;

речення із сурядним і підрядним зв'язком, складається з 5 простих речень;

речення із сурядним і підрядним зв'язком, складається з 4 простих речень.