ДЗ СПР

Свинцем набрякли сиві хмари, а сонце зникло якось враз.

Косили сіно лугове, і пахла м’ята.

Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.

Нехай радіє правдонька, а кривда чеше ніс.

А хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала.

З особливою пильністю зберігалися липові гаї, які давали мед, і дубові ліси.

Коли я сплю, час приходить і до мене, постоїть-постоїть біля узголів’я та й злегка потягне за чуба малого.

Народе мій, як добре те, що ти у мене є на світі.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.

Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.

Де щастя упало, там і приятелів мало.

І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Дрібні хвилі зливались докупи, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадалися до берега, падали на пісок і розбивалися на білу піну.

Там, де шахти розпростерли темні крила над селом, вже за обрієм блиснуло золоте зорі весло.

Вогню не засвічували, бо ясно світив місяць у небі. 

Полум'я стояло рівно наче свічка палала.

А дощ періщить так що аж ліс гуде.

На долонях несу пташенятам води що росою скотилася з теплого колоса.

І дивно всім що перед бурею такого затишшя не було зовсім.

Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти.

Тому ця осінь здається нам весною, що в рідній стороні.

Мене завжди хвилює пісня, коли її співає чисте серце.

Треба йти тільки проти вітру, щоб не збитись з обраної дороги.

У складносурядному реченні одна частина головна, а інша – підрядна.

Розрізняють три види складносурядних речень: єднальні, протиставні, розділові.

Складні речення поділяються на сполучникові, безсполучникові та речення з різними видами зв’язку.

Складнопідрядні речення поділяються на складнопідрядні означальні, з’ясувальні, обставининні речення.

Там, де старе річище Дніпра сходилося з новим праворуч ішов рукав, замикаючи водяне оточення.

Не надивлюсь, не намилуюсь, як гай зимовий занімів.

Осінь схожа на теплі долоні жінки, що лежать, притомившися, на колінах.

Хай слово мовлене інакше - та суть в нім наша зостається.