Контрольна робота. Відокремлені члени речення.

Відчинивши двері, діти почали колядувати.

Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.

Посадивши біля школи липи, клени і каштани, семикласники повернулися до кабінету.

Дивлячись кінофільм, несподівано сяйнула блискавка, ударив грім і розпочався дощ.

Я люблю сад пронизаний наскрізь ранковим сонячним сяйвом.

Сюди переселяються птахи зігнані із сінокісних угідь і дрібні тварини.

Хлопчик намагався відігріти задубілі на морозі руки.

Був сонячний день сповнений невгамовного пташиного щебетання.

Старі верби стоять похнюпившись.

Я радіючи дивлюсь на сади в цвіту.  

Умившись дядько одягав чисту сорочку й сідав до столу.

Не зрозумівши дівчинка запитала ще раз.  

Окрім посуду, трипільці виробляли фігурки матері-землі.

Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки.

За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

Усі за винятком Марії, здивовано дивилися на мене.

Не знаючи броду, не лізь у воду.

Закінчивши дослід, учні займають свої місця.

 Жита зашамотіли, підіймаючи догори свої похилені колоски

Прикрашаючи ялинку в нас був гарний настрій.

На повитих мороком вулицях не припинявся рух.

 Іванко, згадавши про доручення вчительки, повернувся до школи.

І срібна ніч серпанками прикрита, дріма і слуха солов’я.

 Дуже втомившись за день, вершники б’ють шаблюками навмання.

Де Залізняк душа щира де одпочиває?  

Солов’ї нічні товариші мої у сад злетілись до вікна.

Повітря тут у видолинку особливо прозоре наче скляне.

Тополя добре відомий молоді як співак.

Вона всміхнена а він сумний нахмурений .

 Вночі повалив сніг тихий густий.

Ти живеш у прекрасному й чарівному місті Києві .

Ходить вітер мрійний мій веселик по дніпровій сивій ковилі.

Я чув про що говорять коні сумні і добрі трударі.

Веселі хлопчаки снігами бігли навпрошки.

Вечір сивий дідуган люльку викурить, а з діброви на курган місяць викотить.

Метелик малий найтихіший літак цього світу волає до нас але ми до нього байдужі...

Хустину кинувши на плечі надівши плаття весняна берізка вибігла надвечір і жде мене .

Кінь відпочивши бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі.

Я ненавиджу тих хто не сіявши жне.

Похибки друзів  за винятком зради ми повинні терпіти або виправляти

 У яснім покрові в короні зір виходить ніч.

Стрункі білі берізки соромливо ховалися за дубами.

Дні летять повні сонця й музики.

Мені дитино мила дорожча воля ніж зерно твоє!  

Десь далеко мабуть під Черніговом глухо гули   гармати.

За вікном згори було видно  шуміло вирувало залите сонцем місто.

Шарахнувся врізнобіч       люд,  розступаючись перед баскими кіньми. 

Нікого   тут крім  мене й господині.

Посадивши біля школи липи, клени і каштани, семикласники повернулися до кабінету.

Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її переглянути.

Дивлячись кінофільм, несподівано сяйнула блискавка, ударив грім і розпочався 

Відвідавши природознавчий музей, школярі жваво ділилися враженнями від побаченого.

Старі верби стоять похнюпившись.

Не зрозумівши дівчинка запитала ще раз.       

Умившись дядько одягав чисту сорочку й сідав до столу.

Я радіючи дивлюсь на сади в цвіту.  

співробітники запропонують вам інформацію про знижки.

витрачаються зайві кошти на пакування товару.

консультант повинен показати вам сертифікат якості.

звертайте увагу на акцію «Заощаджуємо разом». 

Дуби кронасті – зелені собори – чітко вимальовують у воді свої силуети.

Час розправити крильця, пошарпані горем!

Опеньки з’явилися – літо скінчилося.

Угвинтився в синяву жайвір, розсипаючи срібло пісень.

Опеньки з’явилися – літо скінчилося.

Дуби кронасті – зелені собори – чітко вимальовують у воді свої силуети.

Час розправити крильця, пошарпані горем!

Угвинтився в синяву жайвір, розсипаючи срібло пісень.

Усе шукаю день при дні ту пісню – матір, і надію, і рідну посестру мені.

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні.

Мати – це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя.

Ворони сидять на гілках головами в різні боки – вітру сьогодні не буде.

1

2

3

5

1

2

3

5