Синтаксис. Пунктуація. Словосполучення й речення

сестра співає

співає та сміється

співає пісню

сміхом заливається

сестрина пісня

стояв струнко; стосується кожного;

мовчки розглядав; весела пісня

радісна новина; вишивали хрестиком;

рожева тканина; поспішали в місто

Пишіть листи і надсилайте вчасно...

Як чудесно жити на землі моїй!

Хіба не бачите, що небо голубіє, що сонце ранками всміїається ніжніш?

Нехай нас,Господи, мине чаша!

Морфологія

Орфологія

Синтаксис

Лексика

з підмета і означення;

з підмета і присудка;

з присудка та обставини.

головних і другорядних членів речення

розповідні, питальні, спонукальні

розповідні, закличні, спонукальні

розповідні, питальні, наказові

прості та складні

спонукальне, просте, двоскладне, поширене

спонукальне, просте, односкладне, поширене

розповідне, просте, двоскладне, поширене

розповідне, просте, односкладне, поширене

одна з дівчат;

відповідаючи на запитання;

записаний у зошиті

сумно за домівкою

Чорне море, Чорне море згадується

згадується вперше, згадується в документах

в документах, до нашої ери

словосполучення іменне, просте

словосполучення дієслівне, складне

словосполучення дієслівне, просте

словосполучення прислівникове, просте

Кривий Ріг, Чорне море, ляси точити

недалеко від міста, патріот України, серед військових;

біля школи, буду розважатися, червона калина;

соловейко й журавель, захищати державу, птахи відлетіли

прості, складні, складені;

прості та складні;

словосполучення-узгодження, -керування, -прилягання;

іменні, дієслівні, прислівникові.

Паслась коза з козятком коло хати.

А сьогодні справжню гонитву явили перед моїм зором дві білки.

А в Києві обмаль зброї.

Кожний із щедрувальників носив із собою оберемок ліщини.

Домашні завдання (підмет) ми виконаємо (присудок) ввечері.

Теплі шкарпетки сплела (присудок) бабуся (підмет).

Спортивне спорядження (підмет) вони поклали(присудок) в човен.

На морі ми (підмет) будемо(присудок) плавати, пірнати. 

Аж кінь летить, копитами скелю розбиває!

А мороз мене – хлюсь по ногах.

Подивіться лишень добре, прочитайте знову тую славу.

Усю тривогу наче рукою зняло.

А без долі біле личко – як квітка на полі.

Буває всяко, доля – не черінь.

Пушкар сказав, що злочин – непрощенний.

Ті зорі – душі людські.

Два скіфи шиють золотом сорочку. – сполучення числівника з іменником;

А плакати – сором. – неозначена форма дієслова;

Спасибі, сонце, ти прийшло крізь ґрати. – іменник у формі Н.в.;

Чумацький Шлях до себе манить погляд. – складна географічна назва.

О серце, серце, ти не печалься!

Лісове болото обступили білокорі берези.

Думати про Єльку – йому сама насолода.

То була тиха ніч чарівниця.

Спи, Чигрине, нехай гинуть у ворога діти.

Доколі будете стяжати і кров невинну розливать людей убогих?

Його єдиная дитина покинуть хоче.

А він, знай, співає…