Контрольна робота з теми "Просте речення. Двоскладне речення"

А Любі дерева, справжня весна ще далеко, ще за горами, за морями.

Б Весна, коли сонце тече по деревах, по будинках, по рамах вікон.

В Перед весною зачудовано стоять дерева, затих вечір, спинилася хмарина.

Г Ціле літо виноград п’явся на риштовання з трубок і дроту, доки не заціпенів.

Д Увечері стало хмаритись, тому смеркало швидко.

А Він б'є байдики.

Б Осінь сіла відпочити.

В Мати з дочкою відпочивають.

Г Сергій — ні риба ні м’ясо.

Д Ранки стають морозними.

А присудок

Б додаток

В означення

Г підмет

Д обставина

А головний член двоскладного речення, який означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом, і відповідає на питання що робить підмет? хто він є? ким він є? що він є? який він є? яким він є?

Б другорядний член речення, який називає ознаку предмета (якість, колір, матеріал, належність та ін.) і відповідає на питання який? чий? котрий?

В головний член двоскладного речення, який означає особу, предмет, опредмечену дію чи абстрактне поняття та відповідає на питання хто? що? 

Г другорядний член речення, що означає предмет або стан, на який спрямовано дію або щодо якого ця дія відбувається, і відповідає на питання непрямих відмінків.

Д другорядний член речення, який означає спосіб дії, її інтенсивність, місце, час, мету, причину, умову дії і відповідає на питання як? де? коли? з якою метою? з якої причини? за якої умови?

А Осінь йде полями,

Стелить килими.

Б А осінь до зими уже простує.

В Вже осінь добігає до кінця,

Дощем хлюпоче, вітерцем повіє.

Г Пізня осінь урочисто

Свій завершує парад.

Д Постава твоя нерухома

У сутінках болісно-сірих

Нагадує казку про осінь,

Що сіла вночі за рояль…

А Листопад – ворота зими.

Б У листопаді зима з осінню бореться.

В Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий, чи взутий.

Г Для листопада грудень - рідний брат.

Д День листопада, що заячий хвіст.

А Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Б Сильний північно-східний вітер у листопаді – бути дощу або мокрому снігу.

В Ожеледиця починається з туману.

Г Теплого дня кішки на піч лізуть – вночі приморозить.

Д Побілів заєць – не забаряться й "білі мухи".

А Перший номер наукового та літературно-публіцистичного журналу «Україна» вийшов друком в січні 1907 року. 

Б Україно! Ти для мене диво!

В Україна – рідний край.

Г Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

Д Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

А Буває, часом сліпну від краси.

Б Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

В Мати-Україно, ти одна у нас!

Г Їх зірки наділили ангельським терпінням – вивести їх з себе практично неможливо. 

Д В гущавині поміж старі папороті зеленіли, наче заячі вушка, два зелені листочки.

А Зорі мигтіли, як перед дощем.

Б Відпочивши, ти зможеш продовжити подорож.

В На пригорку стояв собор святого Юра, пануючи над усім містом.

Г Раптом полило як із відра.

Д Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

А Не забуду: вчора в бубон била,

танцювала, дика і палка,

і, немов на картах, ворожила

на кленових зоряних листках.

Б В повітрі павутиння прозоро зависа,

Летить тонке, задумливо і легко.

В Легенько обліта кульбабкою земля,

І золоті дими струмують від оселі.

Г А листя кружеля, а листя кружеля,

Неначе малюки на каруселі.

Д І плаче кошик серед трав – нема мелодій.

А Ми вийдем з тобою на листя опале,

Де синє повітря, як сиві опали,

Ми станем з тобою, як олень і ланя,

Вслухатися в лісу бентежне волання.

Б У травах коник, як зелений гном, на скрипці грає. 

В Ця осінь як казка; вона – кленова й каштанова, І міріадово зоряна, І срібно-дощево-туманова,І вітром розбурхано-зорана.

Г Дві сестрички, дві осички

стали жовті, мов лисички.

Д Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…