Контрольна робота з теми "Пунктуаційна норма. Стильова норма. Риторика"

незважаючи на погану погоду.

щоб відвідати ботанічний сад.

тому що були вихідні дні.

через задушливі дні в Києві.

так що відпочинок був цікавий.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять.

Я іду до гаю і в блакить безкраю серце моє лине й птицею співає. 

Бліді на небі гасли зорі і вітер плутався в мережах верховіть. 

І от у синій глибині небес затріпотіли зорі й виплив місяць.

На добрий врожай не було надії і серце хліборобів проймала тривога. 

…підніматися вгору, кружляти.

…сонце заховалося за хмарами.

…зненацька подув сильний вітер. 

…люди поховалися у своїх домівках.

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе. 

Засип правду хоч золотом вона все одно випливе доверху. 

Афоризм має перевагу над романом його завжди дочитують. 

Навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодом дише.

Прокотився грім з розгоном грають блискавок шаблі пахне морем і озоном від притихлої землі.

Сонце гріє вітер віє з поля на долину.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Усе ясно великого бажання навчатися ти не маєш.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Прокруст приповідав — «У ногах правди немає!»

«Добрий ранок, непосидо», — усміхається мати. 

«Мушу йти в полонину, Марічко», — сумував Іван заздалегідь.

«Ні, не клич мене, весно, — казала я їй, — не чаруй і не ваб даремне».

На вухо літу коник сюркотить: «Небесні в тебе очі, схаменися!»

«Нема прогресу, — вирішили Блохи, — однак нас били й б’ють в усі епохи».  

«Заженуть мене сини швидко на піч» — думав старий Кайдаш, майструючи в повітці.

«Три біди в людини, — говорить народна мудрість, — смерть, старість і погані діти».

Бджола каже: «Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана».

Блюзнірська мисль запала мені в душу: «Чому на них молитися я мушу?»

«Шануй старість,» — ці слова завжди звучали в нашій родині як повчання.

«Я ніколи, — твердо зауважив радник, — і ні під кого не підлаштовуюся». 

«Добре кажеш», — зауважив гетьман, — не раз чоловік робить не те, що хоче, а що мусить».

«Не годиться, — сказав Григорій, — щоб праця огірчувала життя, як це було в Єгипті з ізраїльтянами, бо, коли праця огірчує, вона рабська».

Довго й лицар слухав пісню, далі мовив на відході: «Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!»

«Я впевнена, що вільний геній мого народу витворить нове, вільне мистецтво…» — писала М. Заньковецька.

кома

тире

кома й тире

крапка й тире 

коми 1 і 2 — при відокремленій обставині

кома 3 — між частинами складносурядного речення

коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці

коми 6 і 7 — при вставному слові

кома 8 і 9 – при однорідних членах речення

інформація

інструкція

рецензія

листування

телефонна розмова

рецензія

офіційне листування

 похвала

привітання

характеристика

рецензія

вибачення

То все було якесь надумане, білими нитками шите.

Добре, що нагодився вчасно, бо пустили б за вітром усе село.

 Усі звернули увагу, що Катруся розповідала похапцем, п’яте через десяте.

 Романові вдома довелося вперше покуштувати березової каші.

бити тривогу

бити в барабан

бити поклони

 бити на сполох

бити по кишені