Контрольна робота за темою "Відокремлені члени речення"

І вітер наді мною в сурми грав, здіймаючи вали дев'ятибальні.

Люблю я ключі журавлині, копитами вибитий шлях.

Душа мого народу - рушники, барвінками і мальвами зігріті.

Забуду сумний сон діброви, забуду ясний час розмови.

Мокрий, оброшений він занепокоєно пішов до верби.

Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку.

На прикритих снігом ланах де0не-де бовваніє почорнілий бур'ян.

Зненацька суцільну темряву розітнуло яскраве світло.

1, 2

3, 5

1, 5

1, 2, 3, 5

Святвечір, або Багата кутя, - суто родинне свято.

Він зирнув на небо й побачив, як падає, згоряючи, зірка.

Потім човен поплив серед водяних квітів, поминаючи села.

Спинилась думка на сторінці "Кобзаря", на "Гайдамаках".

Уздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини.

Ці лапаті сніги, ніби попіл імперії, так дбайливо тендітні ховають сліди.

Андрій терпляче чекав, коли скінчиться дощ.

Я так довго сидів над Дніпром, заколисаний його тишею.

Кажани з'їдають багато шкідливих комах зокрема совок і комарів.

Багато нітратів може бути в ранніх овочах наприклад у зеленій цибулі.

У всьому крім добрих справ знай міру і час.

Замість сіней Пилип зробив сяку-таку примостку.

Оздоровчі вправи для спини можна виконувати лежачи.

Богдан нахмурившись стоїть біля столу над конспектом.

Робітники, інженери, вчені, академіки - усі працюють не покладаючи рук.

Навчатися треба постійно й не зупиняючись на досягнутому.

Акорди бабиного літа, зітхнувши, падають в траву.

Відкрилась діжка меду золотого, наповнивши всі закутки землі.

На возі сидів мірошник і, задерши голову, дивився в небо.

І після цього перед ним хитнулися, розходячись у різні сторони дві дороги.

В долині, край лісу, висить синя імла.

Там, потому боці, були хащі кущів і дерев.

А біля хати, при вікні одчиненім, жовтогарячі соняхи цвітуть.

Лише згодом, 1048 року Ярослав дав дозвіл на шлюб Анни.

лише цифри 2

лище цифри 3

лише цифр 2 і 3

лише цифр 1 і 3

Повернувшись зі школи, я пообідав і побіг грати у футбол.

Повернушись додому, мене не полишав радісний настрій.

Збираючись у похід, туристи обов'язково перевіряють аптечку.

Прокинувшись, діти побігли до озера на краю села.

Не раз я з кораблем на дно піду, шукаючи нової Атлантиди.

Солодкою стрілою пізній цвіт, скрадаючися, приморозок ранить.

Морський орел шугаючи все вище, з очей зникає.

Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.