Контрольна робота. Звертання. Вставні слова

Може доля й відгукнеться у темному гаю.  

Не все іще було, що може бути.

Всяке трапитись може на довгім віку.       

Ніхто не може світа пережити.

Мій дідусь може виконати будь-яку роботу.

Сьогодні мабуть буде завірюха.  

Без сумніву весна колись переможе зиму.

 Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.

Погода на щастя видалася гарною.

Весна — це, без сумніву, найкраща пора року.

Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, розвивайся, поки твоє серце не розбите.

 Пусти мене, мій батеньку, на гори, де ряст весняний золотом жаріє.

Через тумани лихі, через велике горе,ти, світиш мені моя зоре.

Дяка щира тобі, ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько.

Ти, Галю, дивилася на неї зі злістю.

Ой біжи біжи досадо не вертай до хати не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски лебеді як мрії опустіться тихі зорі синові під вії.

Виростеш ти сину вирушиш в дорогу виростуть з тобою приспані тривоги.

Можна все на світі вибирати сину вибрати не можна тільки Батьківщину.

Я принаймні знаю правила поведінки в громадських місцях. 

Хлопці про наші плани на це літо навіть не здогадувалися.

Ніхто не може таке витримати.

Інколи найщиріша правда здається такою неправдоподібною.

Ви зараз звичайно можете передумати їхати в це відрядження.

Будь майстром, поетом, художником у справі, яку ти справді любиш.

Народе мій, до тебе я ще верну… 

Дай мені крила, Україно!

Ох, сестричко, як мені тяжко без тебе!

Отже, живемо ми в цьому будинку, в цій квартирі, і в нас на балконі завжди хтось живе.

На щастя, краса не щезла з лиця нашої планети.

Мабуть, тому, що душа наша приростає до рідної землі, до рідного її куточка.

Учорашні школярі невміло прощаються, можливо, хтось комусь тисне руку і востаннє розходяться, можливо, розходяться на все життя.

Може, доведеться зачекати, поки роз­почнеться вистава.

Так ніхто не кохав!  

Летять мої лелеки чорнобриві навстріч твоїм руся­вим журавлям.

О люди люди свою душу не замикайте на замки!

Місяць яснесенький промінь тихесенький кинув до нас.

Хто ти, мрія чи сон?

принаймні 

либонь 

на щастя  

безперечно

безумовно

виражають емоції мовця   

указують на порядок викладу думок та зв’язок між ними

указують на джерело повідомлення           

виражають упевненість

привертають увагу співрозмовника

У дубині вечеряли дятли, наїдаючись, видно, на зиму.

(Речення просте, розповідне, неокличне, двосклад­не, поширене, повне, неускладнене)

На щастя, усе закінчилося добром.

(Речення просте, розповідне, двоскладне, пошире­не, повне, ускладнене вставним словом )

Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коха­ний.

(Речення просте, розповідне, двоскладне, пошире­не,  повне, ускладнене вставним словом).

Повними радості очима дивлюся на тебе,синьоокий Черемоше.

(Речення просте, розповідне, двоскладне, пошире­не, повне,ускладнене звертанням)

Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну.

Мій друже, я Красу люблю.

Прости мене, мій синочку!

Гей, ви, далі солов'їні, давні весни сині, одцвіли, ви, облетіли цві­том на калині.

1Д 2Б 3А 4В

1А 2Г 3Б 4Д

1Б 2В 3Г 4Д

1А 2Б 3Г 4Д

1А 2Б 3Г 4Д

1В 2А 3Б 4Г

1Б 2Г 3В 4А

1Д 2А 3Г 4Б