Лексикологія. Фразеологія

Орфографічному. 

Орфоепічному. 

Тлумачному. 

Фразеологічному.

Солодкий сон, світла голова, медовий по­гляд.

Срібна сережка, золотий годинник, золоті руки.

Золота бджола, солодке яблуко, шовкова трава.

Барвінкове слово, крило птаха, крило літака.

Люб'язний, бадьорий, непідробний.

Ввічливий, чемний, привітний.

Життєрадісний, справжній, рухливий.

Веселий, істинний, делікатний.

Зимовий - весняний; день - ніч; мужність - відважність.

Привітний - працелюбний; зима - літо; ви­соко - низько.

М'яко - твердо; літо - осінь; світлий - со­нячний.

Голосно - тихо; радість - смуток; великий - малий.

Братися за пошуки того, що вже давно відоме. 

Учинити щось необдумано.

Не бачити далі свого носа. 

Жити бездіяльно, без мети.

Усміхатися до людей, святковий настрій, до­машнє вогнище.

Розбити глека, за царя Гороха, будувати по­вітряні замки.

Аж іскри летять, працювати тяжко, соняч­ний день.

Радісна зустріч, за тридев'ять земель, сріб­ний промінь.

Вулиця, хліб, небо. 

Людина, мітинг, пісня.

Матінка, здоровань, нахаба.

Весна, житло, спікер.

Іменниками. 

Прикметниками.

Дієсловами.

Прислівниками.

Спритна ласка - ласка в голосі; прозора па­ра - пара чобіт.

Ласкавий шепіт - шепіт трави; читання бай­ки - сорочка з байки.

Солодкий цукор - солодкий сон; клуб диму - сільський клуб.

Розпечена лава - дерев'яна лава; весняний день - весняний цвіт.

Вона опинилася між двох вогнів. 

Учень наговорив сім мішків гречаної вовни. 

Петро подався світ за очі. 

Миколка на уроці ґав ловив та витрішки продавав.

Дніпро, лексикологія, суфікс.

Київ, корінь, земля.

Зірка, колиска, Венера.

Місяць, день, журавель.

Жалкувати.

 Перешкоджати.

Зазнати невдачі.

Утекти.