Лінгвістика тексту

а) слово;

б) речення;

в) ССЦ;

г) текст.

а) висловлювання, яке складається з кількох речень (іноді з одного) і має змістову й структурну завершеність;

б) сукупність мовних засобів, що використовується мовцем за певних умов спілкування;

в) сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці;

г) розмова двох або більше осіб.

а) тема тексту;

б) головна думка тексту;

в) підтема тексту;

г) мікротема тексту.

а) те, про що в ньому йдеться, його зміст;

б) комунікативна мета висловлювання (те, заради чого створено текст);

в) частина тексту, що містить його головну думку;

г) сукупність виражальних засобів мови, використаних у певному тексті.

а) стійке сполучення слів, яке за значенням відповідає одному слову;

б) фрагмент тексту від нового до нового рядка або до кінця тексту;

в) стисло й чітко сформульована підтема тексту;

г) уривок тексту, який дає змогу точно визначити смисл окремого слова або виразу, що входять до його складу.

а) науковий, художній, діловий, публіцистичний;

б) оповідання, новела, повість, нарис;

в) розповідь, опис, роздум (міркування);

г) замітка, репортаж, інтерв’ю, стаття.

а) слово;

б) словосполучення;

в) ССЦ;

г) абзац.

а) підмет і присудок;

б) групу підмета і групу присудка;

в) головні і другорядні члени речення;

г) “дане” і “нове”.

а) “дане”;

б) “нове”;

в) граматична основа речення;

г) другорядні члени речення.

а) “дане”;

б) “нове”;

в) один з другорядних членів речення;

г) один з головних членів речення.

а) паралельний зв’язок між реченнями;

б) послідовний зв’язок між реченнями;

в) перспективний зв’язок;

г) дистантний зв’язок.

а) сукупність загальноприйнятих правил, яких дотримують в процесі спілкування мовці;

б) група речень, об’єднаних тісним змістовим і граматичним зв’язком, що забезпечують більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки;

в) мовлення, обов’язково зафіксоване на папері і розраховане на зорове сприйняття;

г) основна одиниця синтаксису, яка виражає окрему завершену думку.