Місто і село: життя в пореформену добу

росіяни 72,1%, українці 13,1%, євреї 8%, німці 4,5%

українці 72%, росіяни з білорусами 13,1%, євреї 8%, німці 4,5%, інші 2,4%

українці 72%, молдавани 13,1%, німці 8%, росіяни 4.5%

росіяни 72%, українці 13%, білоруси 10%, інші 5%

Правобережжя

Лівобережжя

Крим

Слобожанщина

селян 22 млн., робітників 330 тис. осіб

селян 330 тис. осіб , робітників 22 млн.

селян 12 млн., робітників 12 млн.

селян 22 млн., робітників 3 млн.

1. заможні селяни (куркулі), їх 15% селян, вони купили більше 8 десятин землі, наймали батраків, виробляли продукцію на ринок;

2. середняки, їх 30%, вони купили по 8 десятин землі, їхні наділи давали можливість їм прогодувати сім'ю;

3. бідняки, їх 55% селян, це була найчисельніша група селян, вони купили менше 8 десятин або не мали землі зовсім і наймалися батраками до заможних панів чи селян;

1. наймані робітники, які не мали землі, тому жили в містах;

2. батраки, які наймалися працювати до заможних односельців і поміщиків або шукали іншої сезонної роботи;

3. поміщики, які залишилися землевласниками;

1. дворяни;

2. інтелігенція;

3. селяни-бідняки;

1. капіталісти;

2. наймані робітники;

3. батраки;

Землі якими володіли дворяни Наддніпрянщини, зменшилися на 53%, 77% дворян мали борги, закладали маєтки, брали позички, бо звикли жити за рахунок праці кріпаків, але частина поміщиків Правобережжя та Півдня змогли перелаштувати свої маєтки на капіталістичні рейки: купили сільську техніку, добрива, найняли батраків і перетворилися на сільських підприємців, хоч залишилися дворянами.

Дворяни перетворилися на куркулів, середняків та бідняків

Усі дворяни розорилися, віддали маєтки за борги і переїхали жити до міст, стали вчителями, юристами, лікарями тощо

12,5 млн. осіб

23,5 млн. осіб

18 млн. осіб

вільні селяни та поміщики

буржуазія та наймані робітники

меценати та підприємці

Буржуазія була багатонаціональною, до неї належали українці, росіяни, поляки, євреї, німці, бельгійці, французи, але українці не мали в ній більшості

Буржуазія за складом була переважно українською

Буржуазія була багатонаціональна, здебільшого були вихідці із купців, або заможних селян, українська буржуазія була лідером у цукровій промисловості. Серед українських підприємців були Терещенки, Яхненки, Симиренки, Римаренки, Харитоненки

Робітники не мали власності і вимушені були продавати свою робочу силу за зарплату капіталістам, а селяни мали дім, город, худобу, інструменти.

Робітники були насамперед жителями промислових районів Півдня - шахтарями Донбасу, металургами Кривого Рогу та інші. Значна кількість працювала в цукровій промисловості на Правобережжі.

Знедолене становище (нерегулярна заробітна плата 3-4 рази на рік, вони майже не вживали м'яса, їли хліб, картоплю, сало, робочий день був 12-14 годин, небеспечні умови праці тощо) спричиняло їхні страйки. Тільки висококваліфіковані робітники мали непогану зарплатню і навіть мали прислугу.

особисто вільні люди, які не мали засобів виробництва і вимушені були найматися на роботу до буржуазії

це люди, які втратили зв'язок з суспільством, в якому вони живуть.

підприємці, власники засобів виробництва

жителі сіл, які до 1861 року не мали власної землі, а після реформи купили землю і розшарувались на куркулів, середняків та бідняків

Видавала довідки про благонадійність громадян для вступу до університету чи для того, щоб обійняти посаду.

Встановлювала нагляд за будь-яким громадянином, якому заборонялося займати громадські посади, викладати, у нього відбирали документи, не дозволяли переїжджати.

Поліція давала дозвіл на підприємницьку діяльність.

Давала дозвіл на влаштування концерту і тільки після затвердження його програми цензором.