Наддніпрянська Україна та Західна Україна в 19 ст.

Селяни отримали особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщи-ка, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів).

Селяни отримали майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю).

Селяни отримали право на власну землю. Розмір селянського наділу визначався поміщиком.

Надлишок землі у селянина відбирався на користь поміщика і називався «відруб».

Селянин укладав «викупну угоду» і повинен був за землю заплатити (20 % суми одразу, а 80 % — брали позику у держави з відсотками на 49 років) .

Ціна на землю в 4 рази перевищила ринкову ціну.

До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними.

 Тимчасовозобов’язані селяни;

черезсмужжя;

 панщина;

 кругова порука.

збільшення селянських наділів за рахунок відрізків

отримання селянами наділів за справедливою ціною

селяни отримали особисту свободу й право укладати договори, протягом 49 років мали виплачувати державі її позики з відсотками

селянство позбулось обов'язку сплачувати подушний податок і відбувати рекрутчину

встановлення загальної військової повинності для чоловіків понад 20 років з терміном служби 6-7 років, скорочення його для тих, хто мав освіту

встановлення рекрутських наборів зі скоркченням терміну служби від 25 до 15 років

запроваджувана реформа не поширювалась на українські землі, де все залишилось по - старому

ліквідація рекрутських наборів, обмеження терміну служби 10 роками, але не для всіх верств населення

залежний від державної адміністрації публічний суд, закриті судові засідання, участь у них присяжних засідателів, які мали дорадчий голос;

залежний від державної адміністрації становий суд,відкриті судові засідання, участь у них присяжних засідателів

формальна рівність усіх перед законом, публічний суд, відкриті судові засідання, участь у них присяжних засідателів з вирішальним голосом

формальна рівність усіх перед законом, становий суд, закриті судові засідання, участь у них присяжних засідателів.

Валуєвський циркуляр               

« циркуляр про кухарчиних дітей»

"Положення про селян»

Емський указ

один з лідерів громадівського руху, прагнув надати йому політичного характеру

очолив етнографічно - статистичні експедиції з вивчення України, автор вірша "Ще не вмерла України..."

автор найґрунтовнішого додслідження минулого українського народу - "Історія України - Русі"

видавець першого політичного часопису "Громада"

один з фундаторів "Братства тарасівців", автор перших підручників з української мови та літератури

відповідно до Емського указ вимушений був покинути Україну

автор першого перекладу Євангелія Нового Заповіту сучасною українською мовою

1,2

1,4

2,5

3,4

1,4

2,3

2,4

3,5

постанова російського уряду про закриття на території імперії осередків товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка.    

 розпорядження російського міністра внутрішніх справ про заборону видання українською мовою навчальних книг, закриття недільних шкіл.

 спільна ухвала Сенату та Синоду Руської православної церкви про заборону перекладу українською мовою Біблії та інших богослужебних книг.

таємне розпорядження російського імператора про заборону друкування та завезення з-за кордону книг українською мовою. 

запровадити мережу недільних україномовних шкіл.

поширювати нелегальну марксистську літературу.

створити українську політичну партію.

організувати систематичні українознавчі дослідження.

товариство «Просвіта»

Наукове товариство ім. Т. Шевченка

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства

просвітницьке товариство галицьких греко-католицьких священиків

«Дневник руський»

«Зоря Галицька»

«Основа»

«Русалка Дністрова»

міщани та селяни

селяни і галицька буржуазія

світська інтелігенція та селяни.

 греко-католицьке духівництво

поділ Галичини на дві провінції - польську та українську з окремими адміністраціями

підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня, поліпшення умов праці й життя робітникам

проведення виборчої реформи: зміна системи представництва в галицькому сеймі та віденському парламенті на основі загального й рівного виборчого права

зрівняння в правах духовенства всіх віросповідань, дозвіл українцям обіймати державні посади, навчання в усіх навчальних закладах рідною мовою

створення кафедри української історії та другої кафедри української літератури у Львівському університеті

1768р.

1772р.

1775р.

1793р.

Перемишль

Львів

Тернопіль

Станіслав

«Вінок русинам на обжинки»

«Відомість о руськім язиці»

«Русалка Дністрова»

«Становище русинів в Галичині»

Появу української преси в Галичині

Розвиток нової української літератури на західноукраїнських землях

Появу в новій українській літературі жанрів байок і романтичних балад

Першу хвилю українського національного відродження в Галичині