Непряма мова

Альберт Ейнштейн говорив, що досягнення мети завждивиправдовує гарні чи негідні засоби.

Альберт Ейнштейн говорив, що ніяка мета не настільки висока, щоб виправдовувала негідні засоби для її досягнення. 

Альберт Ейнштейн говорив, що є така висока мета, яка можевиправдати негідні засоби для її досягнення.

Альберт Ейнштейн писав, що заради досягнення будь-якої метиможна йти кривавим шляхом. 

Альберт Ейнштейн говорив, що будь-яка мета настільки висока, щовиправдовує негідні засоби для її досягнення.

Мудрець зазначав, що розумній людині завжди є що сказати, а дурневі не хочеться говорити абищо.

Мудрець стверджував, що розумні люди мовчать, бо їм нема щосказати, а дурні ж просто хочуть сказати хоч щось.

Мудрець стверджував, що розумні люди говорять, бо їм є щосказати, а дурні ж просто хочуть сказати хоч щось.

Мудрець стверджував, що розумні люди говорять доречно, а дурні– нісенітницю.

Мудрець стверджував, що дурні люди говорять, бо їм є що сказати, а розумні ж просто мовчать.

Ольга Федик стверджує, що мова – один із найважливішихнаціональних ідентифікаторів, який відрізняє нації одну від одної, хоча не дозволяє народу усвідомлювати себе самодостатнім тасамочинним суб’єктом історії. 

Ольга Федик не впевнена в тому, що мова – найважливішийнаціональний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняєтьсяз-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочиннимсуб’єктом історії.

Ольга Федик переконана, що мова не є найважливішимнаціональним ідентифікатором, завдяки якому кожна націявирізняється з-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім тасамочинним суб’єктом історії.

Ольга Федик переконана, що не тільки мова, а й традиції певногонароду є національними ідентифікаторами, завдяки яким кожна націявирізняється з-поміж інших.

Ольга Федик переконана, що мова – найважливіший національнийідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміжінших та  усвідомлює себе самодостатнім та самочинним суб’єктомісторії.

 Григорій Сковорода говорив, що той, хто соромиться визнати своїнедоліки, з роками безсоромно виправдовуватиме всі вади людські.

Григорій Сковорода говорив, що той, хто не соромиться визнатинедоліки свої, із часом перестане виправдовувати своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

Григорій Сковорода говорив, що той, хто соромиться визнатинедоліки свої, із часом безсоромно виправдовуватиме своєневігластво, яке є найбільшою вадою.

 Григорій Сковорода говорив, що не треба соромитися визнаватисвої недоліки, бо із часом доведеться виправдовувати своєневігластво, яке є найбільшою вадою. 

 Ще на початку ХХ століття Микола Міхновський сказав, що можнаспинити річку, яка, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться доморя, але не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

Ще на початку ХХ століття Микола Міхновський сказав, що неможна спинити річку, яка, зламавши кригу навесні, бурхливонесеться до моря, але можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

Ще на початку ХХ століття Микола Міхновський сказав, що як неможна спинити річку, яка, зламавши кригу навесні, бурхливонесеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає своїкайдани, прокинувшись до життя.

Ще на початку ХХ століття Микола Міхновський сказав, що як неможна спинити річку,  так не можна спинити й людину, яка прагненового життя.

Богдан Ступка говорив, що він навчає молодих людей, як себеморально поводити в житті, а не як грати, тому що цього навчитинеможливо, а також радить, як їм бути, працювати, зрештою, жити.

Богдан Ступка говорив, що він не вчить молодих людей, як себеморально поводити в житті, а допомагає зрозуміти, як грати, як їмпрацювати.

Богдан Ступка говорив, що він навчає молодих людей, як жити насцені, а не як грати, бо цього не навчить ніхто, навіть він, тому коженмає навчитися сам.

Богдан Ступка говорив, що він завжди допомагав молодим людямзнайти себе в житті, навчав правильно морально себе поводити, алене вчив, як грати на сцені, тому що цього навчити неможливо, аджекожен грає свою роль.

 Іван Вихованець писав, що можна не думати, про що говориш, бовисловлювання не мають великої сили, а тому не поранять чиєсьвразливе серце, не підбадьорять і не надихнуть на творчість, надобрий вчинок, на геройство.

Іван Вихованець писав, що не треба пускати слів попереду думок, бо висловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце; розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, надобрий вчинок, на геройство.

 Іван Вихованець писав, що не можна думати, а потім говорити, бовисловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце; розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, надобрий вчинок, на геройство.

 Іван Вихованець писав, що не треба говорити абищо, бовисловлюванням можна поранити чи навіть убити людину, а можнапідбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок.

 Іван Вихованець писав, що оратор повинен говорити й думатиодночасно, бо висловлюванням можна як підбадьорити, надихнути натворчість, на добрий вчинок, на геройство, так і бездумно поранитичиєсь вразливе серце.

Богдан Ступка говорив, що український глядач – найкращий глядачу світі, і його вдячність та оплески є кращою нагородою для акторів  і меценатів.

 Богдан Ступка говорив, що український глядач – не найкращийглядач у світі, і його вдячність та оплески не є нагородою для акторіві меценатів.

Богдан Ступка говорив, що український глядач – найкращий глядачу світі, але його вдячність виявляється тільки в оплесках, щообразливо для  акторів і меценатів.

Богдан Ступка говорив, що глядач і є глядач, якої б національностівін не був, і його вдячність та оплески є кращою нагородою дляакторів  і меценатів.

 Богдан Ступка говорив, що український глядач – найкращий глядачу світі, але його вдячність та оплески адресовані лише меценатам.

В есе хлопець написав, що дружба – це велика сила.

Керівник зазначив, що йому важлива думка кожного працівника.

Марічка сказала, що як і багатьом однокласникам, мені важковиконати це завдання.

Василь закликає друга, щоб той виявив громадянську свідомість.

Учитель запитав, чи потребують учні його допомоги під часвиконання тесту.

 Кобзар звертається до нас, щоб ми йшли своїм шляхом.

 Науковець закликає усвідомити людей, що майбутнє планети в їхніх руках.

 На уроці історії вчитель зазначив, що ніхто не збудує нам держави, якщо ми її самі не зробимо.

Говорили стародавні орачі, що земля все дає і все забирає.

Один мудрець вдало підмітив, що чим більше я пізнаю людей, тимбільше починаю любити тварин.

Хтось із глядачів прошепотів, що гра акторів не справляє на ньоговраження.

Мені натякнули, що краще не втручатися в мої справи.

Східна мудрість стверджує, що якщо є учень, то й учительзнайдеться.

 Сумління знову шепотіло юнакові, що не так живе, не так діє.

Сучасний український письменник В. Терен писав, що життя некінчається смертю, якщо залишається сад.

 Ернест Хемінгуей писав, що людина не для того створена, щобтерпіти поразки.

Максим Беркут сказав, що моє життя в неволі нічого не варте, краще смерть.

Софокл переконував, що багато величного є на Землі, але немаєнічого більшого, як людина.

 Поет стверджує, що підкорити цілий народ неможливо.