Однорідні члени речення. Контрольна робота

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

Люблю твій малиновий усміх і святкову розкриленість барв.

Вітер у гаї нагинає лозу й тополю.

Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі.

Природа оберігає й застерігає людину від злих помислів.

То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі.

Серед долини зеленіють розкішні, густі та високі верби.

Гарячий липень бродить покосами і степнями, поскрипує возами й човнами.

Червоне сонце закотилося в імлу й пірнуло за обрій.

Село то гойдалося поміж ніччю і днем, то поринало в чорну імлу.

Дерева то гули грізно і тривожно, то шуміли тихо і приємно.

Я живу у світі любові до людей, до землі й до квітів.

Шаблі й набої, кайдани й пістолі хай гинуть у морі.

Вогонь й вода добре служать, та погано панують.

Оркестр шалів й погрожував, благав, журивсь і плакав.

Обов'язковість, уважність, відповідальність - риси успішних людей.

Ховає час печаль і сум за грати.

Людина, птиця і бджода люблять погожу днину.

Боєць не сказав, а прокричав ці слова.

Життя і кипить, і шумить, і завмирає під спів снігів.

Ясна смуга на воді все ширшає, більшає та довшає.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило із себе дощ самоцвітів.

І вдень і вночі до мого дому, саду і джерела буде відчинено хвіртку для всіх добрих людей.

А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.

То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний...

Вітер колихав хвилі на воді, проте з часом навіть гнав хмурі брижі.

Гойдаються діти, а навколо них синичка співає.

Неначе човен в синім морі то виринав, то потопав.

Тополі й пальми, кедри й осокори тебе зустрінуть з висоти.

Дівчата збирали по лугах і васильки, і рожу, і сокирки.

Жито й овес, ячмінь і пшениця разом достигли та присохли.

Повторювані слова є однорідними членами.

Однорідні члени речення можуть поєднуватися тільки сполучниковим зв'язком.

Однорідні члени відповідають на одне й те саме питання і стосуються одного члена речення.

Однорідними членами речення бувають тільки підмети, присудки й додатки.

У конференції взяли участь не тільки вчителі, а й учні.

Я живу у світі любові, до людей, до землі, до квітів.

Ми маємо право на сум, і любов, на сонце, і трави.

Ясна смуга воді все ширшає, більшає, та довшає.

А я стаю багатшим і чистішим, радію сонцю, росам і траві.

Теплий краплистий дощ застав і птахів і людей серед поля.

Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках.

Україна будує як пасажирські, так і вантажні літаки.

Воля пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна.

Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

Старезні дерева стоять біля дороги і пахнуть хлібом.

Почувся шерхіт босих хлоп'ячих ніг, чіпкі руки пригнули голову білого коня.

Пахне мова м'ятою і цвітом, чебрецем і суничним літом.

Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!

Іде Котигорошко тим лісом, іде та йде.

Ні вдень ні вночі спокою немає.