Однорідні члени речення

Князь Святослав був мудрим і хоробрим полководцем.

Козаки були озброєні пістолями й мушкетами.

Авторами стрілецьких пісень часто є невідомі поети й композитори.

У полон узяли двох генералів й один документ.

Портретисти прагнуть відтворити настрій і почуття людини

Крим дуже сподобався поетові та присвятив йому багато віршів.

Музика здатна пробудити в нас і веселі, і похмурі емоції.

Актриса майстерно перевтілювалась у свою героїню й ніби жила її життям.

1

2

3

4

5

А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й море.

У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не давали спокою.

Підемо до лісу або в гай погуляти чи на річку порибалити.

Жовтороте ластів’ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не змогло.

Пізньої осені на зритій землі поплуталась гарбузова огудина.

Сучасна людина переймається чистотою води й повітря.

Автомобілі й теплові електростанції забруднюють атмосферу.

Якість питної води залежить від умов очищення й транспортування.

У всіх країнах світу, Заходу є серйозні програми захисту довкілля.

І науковці, і громадські організації проводять моніторинг стану довкілля

І грає, і піниться синєє море.

Сонечко зійшло і світить нам, і гріє.

Ні світ ні зоря соловей щебече.

Ні мені, ні тобі не випала така нагода.

Людина або пливтиме все життя за течією або мусить якось уплинути на свою долю.

Сучасну вишивку можна використовувати для прикрашання побутових речей серветок килимків сумок.

До світогляду українців увійшли вірування та уявлення багатьох поколінь які жили на території сучасної України.

Музиканти в смокінгах дами в бальних сукнях співаки в химерних уборах усі вітали ювіляра.

Камінці лежали на дні тихі гладенькі безсилі і покірно давали огортати себе рудою вовною водоростей.

1

2

3

4

5

Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань.

Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.

Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті.

Візьми свій келих сонця у життя!

А ось ліси, покриті димом

Від своєї совісті не втечеш.

Мною аж надто піклуються.

Як важко перші кроки йти!

Журбою біді не пособиш.

Радять мені жити без ілюзій.

Пахне гіркотою осені.

Усоте прославляю буйноту життя.

Мовчанка мудрості довкола.

Заморосило осінь у сльозу.

Криштальний промінь сміливого сонця.

Яку ще хочем більшу славу укласти в блідість власних слів?

Подбати мушу про тебе.

Згаяного часу конем не доженеш.

Смолою пахне дощок білий ряд.

Заморосило осінь у сльозу.

Подбати мушу про тебе.

Згаяного часу конем не доженеш.

Смолою пахне дощок білий ряд.

Заморосило осінь у сльозу.

Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю.

Кришталевий промінь сміливого сонця.

Допоки горіти буде долоні твоєї дотик.

Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни.

Пахне гіркотою осені.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.

Чесне діло роби сміло.

Сади свій сад, плекай свої надії.

Солодке тяжіння земної орбіти.

В моїй сльозі є сіль землі.

Небо затягло сизими хмарками.

Тут уміють цінувати працю хлібороба.

Мені невесело було й на нашій славній Україні.

Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги.

Дівчині дарують квіти з напіврозквітлими пуп'янками.

Озеро в лісі, в озері - ліс

Раніше, аніж наказувати, навчись коритися.