Однорідні члени речення

1. Весна... Тиша... Блакить...

2. Сонечко встає, і в росі трава..

3.І знов прийшла весна-красуня, і знов усе навкруг цвіте.

4. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

1. У повітрі пахло молодими травами, зеленим листям, теплою землею.

2. На села, ниви і поля веселе сонце шле проміння.

3. Чую день весняний, спів пташок веселий.

4. Наді мною летять журавлині ключі, зграї шпаків і табуни диких гусей.

1. Прокинулися трави, поля і ліси.

2. Зазеленіли верби, клени дерева.

3. Потемніло, і ліс, і поля задрімали.

4. Люблю весну, та хто її не любить

1. З моря подув холодний вітер і пригнав темні хмари.

2. Синіє небо, сяє сонце, цвіте моя Вкраїна.

3. Вода покрила городи, затопило вулиці й левади.

4.Хочу тепла, хочу весни в душі і сонця!

1. Весна йшла полями, лісами, лугами.

2.Нам віру треба для життя, для дії.

3. Ростуть мої діти, мої надії.

4. Будь майстром, митцем,віртуозом!

1. Він став ще наполегливішим, ще вимогливішим.

2. Зелений день ступав на зелену траву й зелене листя.

3. Підсніжники ніжні й тендітні усміхалися сонцю.

4.Гнучкі білокорі берези плакали життєдайними слізьми.

1. Білі жовті рожеві примули квітнули в саду.

2. Неочікуваний лапатий сніг покрив холодною пеленою квітуючий сад.

3. Весна прикрашала зеленим і біло-рожевим сади.

4. Марійка була радісна заклопотана щаслива.

1. Їй довелося пережити радість і смуток, біль і розчарування.

2.На клумбі росли крокуси, примули, і нарциси, і тюльпани.

3. Яринка зірвалась ні світ, ні зоря.

4. Як дорослі, так і діти повинні дбати про природу.

1. Ні живий ні мертвий сидів Іван у сховку.

2. Чи то вітерець чи легка хода весни стривожили тишу.

3. Чорніє поле і гай і гори.

4. І сміх і гріх вийшли з тих змагань.

5. Весна то сміялася сонцем то плакала дощем.