Однорідні члени речення

За лісом сонце сходило й розсіювалося біле плетиво хмар.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Любив дід гарну бесіду й дрбре слово.

І Ворскли плин, і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси.

Кривда правду переборе, і від того бідним людям горе.

Очі їхні-любов і благання.

Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

Ховає час печаль і сум за грати.

Шумить і шепче,і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Є в нас сила і правда,і слава, і земля своя рідна й свята.

На Колимі запахло м'ятою, і чебрецем, і руто-м'ятою, і кропивою.

розведене пастухами ще зранку

що залишили недолугі туристи

і залишає по собі пустку

і ховається за ліс сонце

Квітнуть вишні в моєму саду,пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло,струсило із себе дощ із самоцвітів.

Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листочок.

То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

А матм жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Уже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

На чорній землі поплуталась огудина суха гарбузова.

На липах з'явилося свіже молоде пахуче листя.

Пшениця м'яка яра становить основу хлібного балансу України.

Київські сизі гори стали фіолетові.

Холодний різкий вітер немилосердно бив в обличчя.

З невлежаного туману вийшов синьоокий золоточубий вересень.

1.2

2.3

3.4

1.3

Притишено й насторожено шуміли ліси й гаї.

Гроза прогриміла над полями, прошуміла зливою і вже стугоніла десь над Ворсклою.

Над крутим урвищем, над берегом Славути завмер вершник.