Однорідні члени речення

А За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Б Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

В Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Г Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

А Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

Б 3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

В Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Г Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

А На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя.

Б Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, потому настали теплі погожі дні.

В Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

Г Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.

А Мене весь час то палило, то морозило.

Б Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

В Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Г Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

А Посаджене матір’ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев’ється по всьому городі.

Б Він виконав роботу і хороше, і дивно водночас.

В Між Гончарівною й Дігтярами вип’явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Г Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі.

А Присудком

Б додатком

В підметом

Г обставиною

А Буди вже, ясне сонце, комашину, дерева, трави — все.

Б У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, блакитні, зелені.

В Тобі, народне слово, у славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити!

Г Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори.

А Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі  і Карпо і Лаврін і Кайдашиха і Мелашка.

Б Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух.

В Широка синя стрічка в материному очіпкові біла сукня на дочці червоний бант у косах усе так налякало студента, що він сидів як на шпильках.

А На річці в лісі у полі усюди німо тихо.

Б Найменший шерхіт луск гіллячки шум пташиного крила усе резонувало тут надзвичайно лунко, чисто повноголосо;

В Ураз усе покращало біля мене і ясени з блакитними тінями і нагорблена клуня з чотирма вітрами і скрипливі ворота.

А І квіткою, й калиною цвісти над ним буду.

Б Тут Стугни плин малює вічну карту, де батько, й дід, і дядько мій косив.

В А море знай собі гуляє, і не кипить, і не горить.

А Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на київські гори.

Б Весь вишгородський широкий шпиль був ніби помережаний смугами розкішних зелених городів.

В Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина!

А І темний гай і Дніпр дужий і високі гори небо зорі добро люди і лютеє горе все пропало.

Б Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила магічний відголосок рими в говірці рідного села.

в) Вівса пшениці ячмені все зіллялось в одну могутню хвилю.