Самостійна робота. Речення з однорідними членами.

А Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.

Б Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця.

 В А весілля в нашої донечки буде пишне людне та багате.

Г Хай тобі стелиться біла дорога та зелено вруняться обабіч жита.

Д Верби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками.

А Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Б Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом

В Під осінніми високими зорями затихають оселі

Г В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

Д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках

А То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Б Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

В А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях

Г Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.

Д Вже здалеку бачу маленьку білу постать в обніжку

АІ сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.

Б Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

В І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті.

Г Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

Д І так і сяк намагався їм допомогти, а не виходить

А Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.

Б У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

В Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі

Г Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі

Д Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах

А 1, 2

Б 2, 3

В 3, 4

Г 1, 3

Д 1, 4

А Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці

Б У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне.

В Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці

 Г Осінній смерк і хрест й зів'ялі квіти ось відповідь на всі твої питання.

Д Будинки садки сніги усе мліє в теплі сонця

А Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Б Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу

В Синє все озера річка в синяві намоклий ліс

Г У лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень

Д Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місцяь вишні і тополі

А Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Б Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

В І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів.

Г Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

Д Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

А То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі, динь.

Б Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі й гущину.

В Як мати любила робити і в городі, і в полі, і в лузі, і в лісі і тихо втішалася зробленим.

Г І коли доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара, лише надія крила нам дарує і до життя у віру повертає.

Д І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й велично над селом.

А Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж!

Б Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси

 В І це повітря і покручені лози і зів'яла трава усе це мимохіть нагадувало їй щасливі хвилини життя.

Г Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

Д Річка трава дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної нестримної сили.

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 5