Однорідні й неоднорідні означення

Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Під осінніми високими зорями затихають оселі.

Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Вже здалеку бачу маленьку білу постать в обніжку.

Сократ говорив рівним спокійним голосом.

У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Пролітав буйний вітер в пустині по полі безкрайому мертвому

Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.

Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.

Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах

У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

1, 2

1, 3

3, 4

1, 4

2, 3