Односкладні прості речення. Неповні речення

Звернімося до пізніших років

Силою не хвались — краще трудись

Як було гарно відчувати себе маленькою хазяйкою в цьому лісі!

Мені бажали здоров’я, успіхів, гарних учнів — не без деякого лукавства

Наймолодшому із нас було чотирнадцять.

По-справжньому можна пізнати і зрозуміти письменника, лише побувавши на його батьківщині, у місцях, пов’язаних із його життям і творчістю

Без Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Пилипа Орлика не було б нашого народу

Читаючи листи-сповіді Катерини Білокур, диву дивуєшся її силі волі, одержимості 

Степова безмежна голубінь

Сперечалися довго

Так і сталося

Не дійшовши до казарми, зупинився на белебні

Вербником обсаджували дороги й городи, греблі й ставки, піщані пагорби і береги річок, левади чи видолинки.(В. Сухомлинський).

Коли будували Змієві вали? (М. Федоренко).

Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Нар. творчість).

У класі ніби посвітлішало (Н. Ниров).

Важка вчительська праця!

Було по-осінньому безлюдно й тихо

 Послухаймо!

Катрі мимоволі стає сумно 

Тут, у цій затишній, з великими люстрами кімнаті, уже віє казковою старовиною

Про вербу, скромну нашу вербу, написано чимало

Дихалось свіжістю і простором

 Чому лося немає зараз?