Односкладні прості речення. Неповні речення.

а) Вишневий сад

б) Усмішка у неба прекрасна

в) Околиця міста

г) В саду сутеніє

а) В злагоді з совістю хочу жити

б) Вчись не до старості, а до смерті

в) Сійте вчасно – матимете рясно

г) Я шукаю в людях хороше

підмет  

присудок 

означення  

обставина    

Не люблю осінньої ночі.

Я йшов усе далі й далі в глибину лісів.

Темна хмара озвалася громом гучним.

Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх.

Смеркалося...огонь огнем кругом запалало.

Боїшся вовка - не йди до лісу.

Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година.

Іду поміж люди.

Називне

Безособове

Неозначено-особове

Означено-особове

 У мудрості свої закони є.

Довкола все щось блимало й кадилось.

І мрії ткались золото-блакитні.

Степане, вже не говорімо більше про се ніколи.

означено-особове

неозначено-особове

узагальнено-особове

безособове

називне

Мені дуже весело

Радісні, усміхнені обличчя, веселі очі.

 Вечоріє в моєму найріднішому селі.

 Маленька хатинка біля річки.

дієсловом

іменником у називному відмінку

іменником в усіх відмінках, крім називного

прислівником

діловому стилі;

науковому стилі;

публіцистичному стилі;

розмовному стилі.

Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

В траві стихло навкруги.

Дорога. Ранок. Тиша.

За бортом дунайська хвиля.

Вечоріє в моєму найріднішому селі.

Маленька хатинка біля річки.

Радісні, усміхнені обличчя, веселі очі.

Мені дуже весело

Лише біля теплих морів добували сіль.

На Великдень усі вітали один одного писанками.

З молитвою пергаменту торкайтесь.

Розум за гроші не купиш

 Згаяного часу і конем не доженеш.

По блакитному степу вороний вітер.

 Пахло колосом, стернями і волошками.

На прощання, милий брате, що сказать тобі?

називне

означено-особове

безособове

узагальнено-особове.

безособове

Двоскладне

Односкладен називне

Неповне.

непоширені речення

неповні речення

односкладні речення

прості речення

Не люблю осінньої ночі.     

Я йшов все далі й далі в глибину лісів.  

Темна хмара озвалася громом  гучним.

Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх.

Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

В траві стихло навкруги.

Дорога. Ранок. Тиша.

За бортом стиха дунайська хвиля.

неозначено-особове

означено-особове

узагальнено-особове

двоскладне

 безособове

 узагальнено-особове

 неозначено-особове

 означено-особове

 Без труда нема плода.

  Жити не можна без пісні.

 Рання весна.

 Вслухаюся в тишу на планеті.

Степова безмежна голубінь.

Так і сталося.

Красиве для Реріха добре, а добре красиве.

Сперечалися довго.

Вік живи - вік учись.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Дощить.

Зима.

Діти співають пісню.

Пахне житнім хлібом.

Надворі почався листопад.

Я пишу твір.

односкладні

непоширені

неповні

прості

Дідусеві хочеться привітати вас зі святом.

Бабусю запросили на сімейне свято.

Вибачте за запізнення.

У лісі росте ніжна й тендітна берізка.

Жовтий колір означає розлуку, а в поєднанні з червоним – нагороду й повагу.

У християнстві дуб – символ гордості й пихатості.

Творчість Георгія Нарбута – яскрава сторінка в українському мистецтві.

Ви, мабуть, здивуєтеся, дізнавшись, що картопля – заморський продукт.

означено-особове

неозначено-особове

узагальнено-особове

безсобове

називне

називне

неозначено-особове

узагальнено-особове

безособове

безособове  

означено-особове

неозначено-особове    

називне

Хлопчик кинувся бігти.

Зацвіли абрикоси й персики.

Козаки вміли воювати.

Повільно походжають лелеки.