Односкладні речення

За всіх скажу, за всіх переболію.

Серце матері - це безодня.

От налякав.

Нехай вас слово не ляка.

Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

Тиша стоїть навколо.

Легенький літній вітерець.

Стежку листя притрусило.

Прекрасна усмішка весни.

Друга пізнають в біді.

Жайворонки в небі.

Околиці міста.

З вогнем не жартуй!

Мене просили мовчати.

Шукайте цензора в собі!

За правду, браття, єднаймось щиро!

Замріяна дівчина на березі.

Діамантова краплиста роса.

Пісня нив чарівна і лунка..

Ось і вечір.

Вирушаю в далеку дорогу. - Односкладне означено-особове речення

Завмерти, слухати, не дихать. - Односкладне узагальнено-особове речення.

Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. - Односкладне неозначено-особове речення.

Тихий шелест біля вікна. - Односкладне називне речення.

Люблю твоє проміння крізь музику беріз. - Односкладне означено-особове речення.

Воду решетом не носять.

Душа - як пісня солов'їна.

У високому небі обгорілої віри хрести.

Повітря навкруги напоєне пахощами трав.

Жінка з немовлям переходить дорогу навпроти крамниці.

Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю.

Вишня й абрикос зацвітає в квітні.

Ідуть Остап і Соломія широким степом долі шукати.

А екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї.

Б усі експонати вразили нас своїм різноманіттям.

В уважно слухайте гіда, робіть короткі записи.

Г наші знання з історії були дуже доречними.

Д це чудова можливість поринути в минуле.

Від козаччини до Чорнобиля - усе українське життя стає епосом.

Весна - художник дуже знаменитий.

Нашу індивідуальність створює пам'ять.

Митець - створіння примхливе й складне.

Од переляку на його лобі виступив холодний піт.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Палаюче сонце висить над степом.

Кулі прошивали повітря щоразу густіше.

Та й Михасеві не з медом жилося.

Ходімте в сад.

Вечір. Пристань.

Серце битись перестане.

Видно неба синє дно.