Односкладні речення. Неповні речення

Як тільки зайшло сонце, заспівали пташки. (П. Панч)

Коли вишні цвітуть пишно, то й жито квітнутиме добре. (Нар. творч.)

Дощ пройшов — і Київ зеленіє. (М. Рильський)

Чого навчився, того за плечима не носити (Нар. творч.)

Три печальні фігури із свічками в руках. (І. Цюпа)

З пальця меду не добудеш. (Нар. творч.)

Ранкова тиша солодко дрімає.

Я сам хочу співати, своє щось, окреме… (М. Коцюбинський)

Три по три дев’ять.

У тітки Василини рушники на стінах. (В. Лісовський)

Не одежа красить чоловіка, а добрі діла. (Нар. творч.)

Надворі дощ, а я без парасольки. (О. Забужко)

Люби свій край! (В. Сосюра)

З вогнем не жартуй! (Нар. творч.)

Продають фіалки, сині, наче очі. (В. Сосюра)

Нам наказано йти. (В. Сосюра)

Нема на що подивитись. (Т. Шевченко)

Люблю тебе, високе наше небо. (І. Нехода)

І щуку кинули — у річку. (Л. Глібов)

Ось вулиця, будинок і квартира. (М. Рильський)      

Означено-особове;

безособове

неозначено-особове

узагальнено-особове