Односкладні й неповні речення

Тут радість.

Сьогодні день прекрасний.

Жити — то не є долання меж.

Несказане лишилось несказанним.

Не намагайтеся сповільнити час — свідчення поступу.

Не дивись у сніги на дорогу оту.

Рідко, нене, згадую про тебе.

За літом літо.

Виведи з відчаю крихту надії!

Не буду сумувати.

Чужа душа — то тихе море сліз.

У лісі дощ.

Недалечко — шлях.

З дощу — та під ринву.

У душі моїй — сонце.

Осінній день, осінній день, осінній!

Розпросторся, душе моя, на чотири татамі.

Не будіте мої жалі, лицемірні іуди!

Угорі такі мовчазні зорі.

І я не я, і ти мені не ти.

Шкода витрачати на це час.

Вітали нас щиро, із хлібом-сіллю.

Веселий промінь весняного сонця.

Доти ятрити буде серця людського сум.

Поверни мені віру в людину й у її справедливість.

Шкода витрачати на це час.

Вітали нас щиро, із хлібом-сіллю.

Веселий промінь весняного сонця.

Доти ятрити буде серця людського сум.

Поверни мені віру в людину й у її справедливість.

Шкода витрачати на це час.

Вітали нас щиро, із хлібом-сіллю.

Веселий промінь весняного сонця.

Доти ятрити буде серця людського сум.

Поверни мені віру в людину й у її справедливість.

Шкода витрачати на це час.

Вітали нас щиро, із хлібом-сіллю.

Веселий промінь весняного сонця.

Доти ятрити буде серця людського сум.

Поверни мені віру в людину й у її справедливість.