означення

Не той тепер Миргород, Хорол річка не та

За яскраве забарвлення дали омелюхам ще одну назву красавки

Дрозди чикотні з діловитим азартом дзьобали ягоди

Князь Кий скликав усіх мужів на раду

Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик

Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів

Шопена вальс лунає.

Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла над олов’яним небом

головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?

другорядний член речення, який виражає різноманітні ознаки дії або іншої ознаки (місце, час, причину, мету, спосіб, умову) і відповідає на питання де? коли? чому? з якою метою? як? та ін.

другорядний член речення, що вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) та скільки? (лише в непрямих відмінках).

Попід горою, яром, долом, мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять.

З темного моря білява хвилечка до побережного каменя горнеться.

Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав'язь все-таки дали.

Пристрибала до ялинки тиха білка-сироспинка.

Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам вовіки незнищенні!

Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба.

Півхлібини, п'ять цибулин та картоплин з десяток поклала мати в торбу подорожню.

Освітлений вогнями, підходить пароплав "Тарас Шевченко".

Тече вода з-під явора яром на долину.

Як хороше жити, мій друже, мій брате, коли тобі йде дев'ятнадцятий рік!

Вже почався рясний падолист.

Прожитого та пролитого не повернеш.

Обіцяного три роки чекають.

Ситий голодному не товариш.

Я не жалуюсь на тебе, доле.

Вітер вив у холодних кущах.            

Тоді й почув поклик.

А спогади пливли, мов на екрані.          

А небо синє і ясне.

А степ уже сивий на поминках плаче. 

Нові громи схрестились на мечах.

Десь гонить вітер хмари пелехаті.         

підметом

додатком

означенням

обставиною

Вона знала лише його ім’я.

Людське життя немислиме без рослин.

Школярі про щось голосно гомоніли.

На гірських вершинах нависли димні хмари.