Означено-особові та неозначено-особові речення

Вона злякалася, затулила широким рукавом обличчя і вискочила в сіни.

Але він знайшов її там і під дружний регіт хлопців і дівчат привів її назад у хату, посадив коло себе і вивернув перед нею купу волоських горіхів та цукерок.

Восени Оксен супроти волі батька одруживсь і забрав Олену до Троянівки.

Для радості життя, для щастя Батьківщини твори, завжди твори.

Живу з надією на краще.

Поправляли на собі одежу, оглядали своє убрання .

На софі сиділа начальниця Турман й, очевидячки, їх дожидала.

Вже вони підступали до мраморного стола, за котрим сиділа Турман, а вона все сиділа й не ворушилась.

Я люблю читати історичну літературу.

Ти будеш вивчати вірш?

 Читай уважно завдання!

Васильки цвітуть у полі.

 Дешеву юшку надвір виливають.

Найкраща птиця - ковбаса.

 Іще земля не хоче холодів.

 Добра риба лежить на чужому блюді.

 Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

 Бережи честь змолоду.

 Сто зозуль кувало щовесни.

 Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

називне

означено-особове

безособове

узагальнено-особове.

Прокидаюся. Розвиднюється. Тиша.

Заблимало край неба крізь зелені-зелені хмари.

Скажи мені правду, мій добрий козаче.

Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти.

Портрети його друкуватимуть у столичних газетах

Умій сказати, умій і промовчати.

Для правди багато слів не треба.

Краще послизнутись ногою, ніж язиком.

Посадили зелений сад навколо міста.

Не вислухана мова не варта нічого

означено-особове.

неозначено-особове.

узагальнено-особове.

називне.

Добре говорить, та зле робить.

Нас зустрічають хлібом-сіллю.

Краще не обіцяти, як слова не здержати.

Як привітаєшся, так і відкажуть.

На всі руки майстер.

Заблимало край неба крізь зелені-зелені хмари.

Скажи мені правду, мій добрий козаче.

Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти.

Портрети його друкуватимуть у столичних газетах.

В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю?

Плоди і насіння лікарських рослин збирають після повного їх достигання.

У цей час у коренях рослин нагромаджується найбільший запас потрібних для лікування речовин.

Ще з юних літ мені відкрилась правда

означено-особовим

неозначено-особовим

безособовим

називним

Люблю красу моєї України.

 Без охоти нема роботи

Розлогі верби. Затишок і тіні.

У травні стихло навкруги.

Не спопеляй і не топчи отих краплин святої віри...

Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно .

Колеса глухо стукотять, мов хвиля об пором.

Найсвятіші в небо поривання падають до грішної землі .