Підмет

Нас пригоди впинить не в силі

Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає. 

Правду вітер той шепоче і розважить зорі хоче. 

Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.  

Кожен є ковалем свого щастя.

Кожен із нас не може жити поза суспільством.

Центром формування культури спілкування в Україні стала Києво-Могилянська Академія

Усі ми дужі дружбою своєю 

З журбою радість обнялась 

Знову в серці дивовижно щастя з мрією сплелись.

Десь ключ птахів небачених летить  

Ішли дві долі різним и шляхами.

І нехай наше життя буде чудесною піснею. 

Стало пахучим і свіжим повітря після грози. 

Сталося все, що мусило статись

П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.

Гордо несе свої води Дніпро. 

Бабине літо висіло на віттях, як прядиво

Я дуже радий вам допомогти.

Брати не мали охоти поступатися суперникам.

Пан залишиться паном, що б він не базікав.

На березі сиділо четверо.     

Сміятися над розумними людьми – це привілей дурнів

Суха морська трава може шелестіти під ногами.

Хай оживає істина стара: людина починається з добра!

Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий сам.

Мені тринадцятий минало

Скрипуче дерево стоїть довго.

Розумні вчаться для того, щоб знати.

Усі повинні мати загальну культуру, інтелект, порядність.

Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен.

Є в на­шому житті ще чимало об'єктів для нещадної сатири.

Бити байдики ─ улюблена справа.

Він наговорив сім мішків гречаної вовни.

Пішов козак світ за очі.

Ви послухайте його й на вус намотайте.

Гірським грудкастим путівцем тягнуться троє.

Відтак розпочинало­ся оте велике дійство.

Промайнуло чимало літ.

Перехожі здивовано озиралися на мене, зни­зували плечима.

І якщо впадеш ти на чужому полі прийдуть з України верби і тополі

Ми довго дивилася на Тетяну Михайлівну.

В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу. 

Я передплачую газету «Голос України».

Новий рік завжди був бажаним святом у кож­ній родині.

Новий рік завжди був бажаним святом у кож­ній родині.

Новий рік завжди був бажаним святом у кож­ній родині.

Новий рік завжди був бажаним святом у кож­ній родині.

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва

Крізь щілину пробивається декілька сонячних променів.

Декілька парубків скочило до танцю,потягши за собою дівчат.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Стежкою наближалися дві молодиці.

Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора.

 П'ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів.

Тут ми з Піратом і кинулися до моркви.

Усі ми прагнемо красу природи осягнуть.

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Твоє життя - то зорі світанкові, то сонце у негоду,дощ у спеку.

Десятки шкіл розпочали навчальний рік у нових приміщеннях.

Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги й від смерті.

Чорне море омиває Кримський півострів.

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Потрапити в той дім було для нас усмішкою дитячої фортуни.

І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Буде змушений упасти мертвим хижий птах.

Починає світати за лісом червоною барвою.

Ми нічого спинити не в силі.

Сідати за стайню збирається сонце.

Намотати на вус - означає добре  запам'ятати.

Іти мені додому неблизький світ.

Стати хліборобом радили мені з дитинства.