Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядному реченні

А) Щасливий, хто сни має милі. 

Б) Скільки голів, стільки й умів. 

В) Виспівує та щебече, поки місяць зійде.

Г) Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали. 

Ґ) Д Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.

А) Хоча була північ, спати не хотілося.

Б) Де кров текла козацька, трава зеленіє. 

В) Куди серце летить, туди й око глядить. 

Г) Де є страждання, там нема краси 

Ґ) Звідки ласка, звідти й казка.

А) Та не злічить віків, що встигли вже пройти.

Б) Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. 

В) Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі. 

Г) О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки. 

Ґ) Беруть на кпини молоді міста прапращурів, що вийшли з неоліту. 

А) Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.

Б) Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє. 

В) А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти. 

Г) Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина. 

Ґ) Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. 

А) Невесело на світі жить, коли нема кого любить.

Б) Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим. 

В) Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто. 

Г) Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив. 

Ґ) Твій дух не став приниженим і плоским, хоч слала доля чорні килими. 

А) Ця подорож неждана, як грім на сніжній рівнині. 

Б) А може, то така правда, як на вербі груші. 

В) Це було, як співав соловей над рікою. 

Г) Як нема чого їсти, то й святий збунтує. 

Ґ) Розкажи мені, зоре, як правильно жити.