Підсумкова контрольна робота

Підрядна умови

Підрядна часу

Підрядна з'ясувальна

Підрядна місця

Катря завжди допомагає батькам ,хоча вона має багато домашнього завдання.

Не будеш працювати-станеш бідним .

Уже настала золота осінь-і селяни збирають урожай .

На вихідних я хочу зустрітися зі своїми друзями.

Кожен знає добро переможе зло.

Ми поїхали в Ужгород на екскурсію щоб насолодитись красою цього міста.

Бабуся збирає урожай діти їй допомагають.

Скаже холодним вітром обіллє .

Я знаю ,що щастя в боротьбі дістається .

Я розумію:за щастя треба боротись ,але його заслуговує кожна людина ,що живе на цій планеті.

Я щаслива людина:маю міцну родину.

Сонечко встає ,люди прокидаються.

Діти відпочивають ,а батьки пішли на роботу ,щоб родина не бідувала.

1.[ ],але[ ]

2.[ ],[ ],( бо...):[ ]

1.[ ],але[ ]

2.[ ]:[ ]

1.(Щоб...),[ ]

2.[ ],[ ],( бо...):[ ]

1.(Щоб...),[ ]

2.[ ]:[ ]

повтори слів

займенники

спільнокореневі слова

прислівники

вставні слова

 … мов пізньої похмурої осені.

 … бо сильний вітер їх щодуху підганяв.

… неначе накочувалися величезні хвилі.

… так що треба очікувати грозу.

… щоб пролитися рясним дощем.

«Життя лише доти має вартість, – говорив батько частенько – доки людина може допомагати іншим».

«Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії», – говорив давньоримський філософ Сенека.

«Це ж хто сказав, що одна ластівка не робить весни?» – переможно вигукнув Таран.

Давньогрецький філософ Епікур казав: «Якщо доля особливо прихильна до людини, вона дає їй вірних друзів».

«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати, – стверджував мудрець і додавав: – А дурні просто хочуть сказати хоч щось».

1

2

3

4

5

А. Розділ науки про мову, який вивчає частини мови;

Б. Розділ науки про мову, який вивчає звуки мови;

В. Розділ науки про мову, який вивчає словосполучення і речення;

Г. Розділ науки про мову, який вивчає частини слова.

А. Складносурядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова;

Б. Складносурядним називається речення, у якому прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядним сполучником;

В. Складносурядним називається речення, у якому наявний лише один головний член;

Г. Складносурядним називається речення, у якому є три головні члени.

А. Максим закушує губи – і кров солонить їх, і не може вийти з хати, не може нічим допомогти (Л. Тараненко).

Б. Дзвінка дивилася на Максима, а очі її повільно наливалися слізьми (Л. Тараненко).

В. Він навіть зніяковів, угледівши її біля воріт турбази (Л. Тараненко).

Г. Зелень її очей спалахнула, немов омита весняним дощем (Л. Тараненко).

А. Це завжди його хвилювало, а по розмові почув він бадьорість і апетит;

Б. У княжий табір вісник вість приніс, що меч тевтона над Волинню звис;

В. Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна;

Г. Хлопець зітхнув, хотів щось сказати, далі махнув тільки рукою і пішов.

А. Хто знання має, той і мур зламає.

Б. Добре того вчити, хто хоче все знати.

В. Хто вчиться змолоду, не знає під старість голоду (Нар. творчість)

Г. Хто п’є зілля джинджури, той забуде дорогу до лікаря (Ф. Мамчур).

 А. Я вірю в те, що вернеться тепло.

Б. Звідки птах випурхнув, там і гніздо знайдеш.

В. Те, що було нам співучим, ясним, хай ще дужче рясніє другим, ранком

       співається, днем наливається, в добрім здоров’ї, в науках кохається.

Г. Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало (І. Нечуй-Левицький).

А. Скільки не дивись на море, воно ніколи не набридне.

Б. Чим далі заглиблювалися вони в гори, тим тихішим ставав відгомін бою.

В. Це було, як співав соловей над рікою.

Г. Край дороги, якою котився віз, лежав білий пісок (М. Коцюбинський).

Ігором, Львову, кілометра, цікавою.

Ігорем, Львова, кілометри, цікавою.

Ігорем, Львова, кілометри, цікавішою.

Ігорем, Львову, кілометра, цікавою.

Ігором, Львову, кілометри, цікавішою.

4

6

5

3

1

Частина загальної теми.

Те про ,що ідеться в тексті.

Те ,заради чого був написаний текст.

група речень, об'єднаних спільним змістом ( темою), головною думкою та граматично

окремі слова чи сполучення слів, об'єднані граматично

повідомлення, яке складається з ланцюга речень-висловлювань, не об’єднаних в єдине ціле задумом, ідеєю

короткий набір слів

нахиливши жита.

сіло яскраве сонце.

очікуваний ще з обіду.

зашелестіли жита.

аби насолодитися сонцем і водою.

і в село до маминої сестри.

а сім'я моєї подруги - в Карпати.

відпочивати й оздоровлюватися.

не змінюючи звичного маршруту.