Підсумкова робота з української мови за II семестр 9 клас

Про юність золоту, що одцвіла зорею, лишились старості лиш спогади одні. 

Осінній вітру крок, і хмари над землею, і пада жовтий лист в вечірньому огні. 

Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забри­нить, мені здається: серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить. 

На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам, де він бував, що він бачив, в яких краях ходив, з якими людьми зустрічався.

дві

три

чотири

п'ять

Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати. 

 Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де‑не-де, кружляючи, лягає під дерева. 

В ті дивні дні, коли мої штани іще тримались на одній підтяжці, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла. 

Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, як гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину. 

Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.

Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

Сон раптом щезає, як змитий водою, і баба чує своє ма­леньке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тонень­кій ряднині, у вогкім кутку.

Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля.

Сльози і сміх.

Розум там поможе, де сила не зможе.

Перш ніж рушити, підводимось, озираємось навкруги. 

Двокрапку

Крапку з комою

Тире

Кому

У нашому народі кажуть: сім'я міцна ладом.

Мабуть, у кожного так буває: часто у місті село мені сниться.

Піднімаються грози на тлі вечорів, у тих грозах серця позливались громами.

Пам’ятаю: стояли раз добрі морози.

Сьогодні свято у зозуль, вони усе обсіли віття.

Зелений яр сьогодні незвичайний – хисткий туман хитається на дні.

Не русалонька блукає – то дівчина ходить.

Гілка не трісне – листок не шелесне, пахне незлежаний сніг. 

це група речень, об’єднаних між собою темою, головною думкою та граматично.

кілька речень.

група слів, словосполучень чи речень.

висловлювання, що складається з двох речень.

те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує.

його зміст, те, про що в ньому розповідається.

висновок, що робить автор.

головна мікротема.

тип мовлення.

тему та головну думку тексту.

"відоме" та "нове".

стиль мовлення.

поділити тест на абзаци.

зазначити послідовність розташування думки.

вказати, як речення пов'язані між собою в тексті.

визначити в тексті мікротеми, чітко і стисло їх сформувати.

розкидаючи рожеві плями по піску.

тепло разом із собою забирало.

надворі починало темніти.

ніби пірнало в безкрає море.

3

4

5

6

 Сонце вже ховалось за гори,коли раптом повіяв сильнийвітер

 Мама і тато, дочка і два сини, сусідка Катерина та її онук зустрілись випадково у парку.

Ми прагнемо миру і злагоди в родині і все для цього робимо.

Прилетіли птахи, і на землю спустилась весна

  Жовтий колір — це ко­лір пшеничної ниви, хліба, зерна, жовтогарячого сонця