повторення

Дідусеві хочеться привітати вас зі святом.

Бабусю запросили на сімейне свято.

Вибачте за запізнення.

У лісі росте ніжна й тендітна берізка.

Михайлик кинувся бігти.

Зацвіли вишні та яблуні.

Козаки вміли воювати.

В небі красиво летіли лелеки.

прикладкою

означенням

додатоком

обставиною

Вишенька зашелестіла своїми листочками.

Настав сірий туманний ранок.

Серце оживає і радіє весні.

Зима непомітно вступила в свої права.

Чомусь згадались ночі на Купала.

Полтавський полк виходить на зорі!

Ішов кобзар у нас через Полтаву.

  Засвіт встануть козаченьки.

звіробій – трава, дівчина – красуня, грузинка – дівчина.

жук короїд, жаднюга вовк, трава звіробій.

хлопець – богатир, Дніпро ріка,    вовк – жаднюга.

гора Говерла, гриб паразит, заєць русак  

Сторож-дід змете з порога сніг.

Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця.

Не співай мені, землячко, на чужій чужині.

Село Троянівка гнізиться в долині.

 Яскраві зорі в нічному небі

Над горами світить платинове, сліпуче сонце

Хатинка красується в сніговій шапці

Праворуч видніється очерет, ліворуч видніються тополі, сосни, яблука, черешні.

Блискучий сніг падає на поле.   

Зіграй мені осінній плач калини.                            

Зелене листя вкриває землю.                                                                               

Стоїть в задумі сива мати.                                        

На кожному крилі городу росли кущі барвінку.

У їдальні мені запропонували котлету по-київськи.

Нарешті настав час розлучатись.

Молодість здатна творити неймовірне.          

звіробій – трава, дівчина – красуня, грузинка – дівчина.

жук короїд, жаднюга вовк, трава звіробій.

хлопець – богатир, Дніпро ріка,    вовк – жаднюга.

гора Говерла, гриб паразит, заєць русак  

Ми діти сонця і тепла.

Озеро Синевир знаходиться у Карпатських горах.

Львів – столиця Галичини.

Найкраще місто на землі для мене ти, Одесо.                     

Книги – морська глибина.

У саду нашім тихо, неначе у вусі.

Руки дівчини були шорсткі як дубова кора.

Життя прожити - не поле перейти.

Наше життя — бурхливий океан.

Роки життя не владні над тобою.

Стрижку наголо в нас називають солдатською.

Світло сонця розлилося по всьому степу.

Клен напроти кидав тінь на землю.

Сторож-дід змете з порога сніг.

Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця.

Не співай мені, землячко, на чужій чужині.

Село Троянівка гнізиться в долині.

Славте землю і весну, славте країну молоду.

Посадили над козаком явір та калину.

Молоденькі сади посадили на кручі, яворами пикрасили дорогу по ходу.

Глибокою старовиною віє від веснянок.

Для добрих друзів відчиняю двері.

Здобудеш освіту -- побачиш більше світу.

Чесне діло роби сміло.

Давніх друзів не забувають.

називне

узагальнено-особове

неозначено-особове

означено-особове

Сьогодні чогось не спалося хлопцеві.

Умилися жінки росою з липи, берез, яблуні, вишні.

Та не судилося Марії зберегти дітей.

З розумним розуму наберешся, а дурним і останній загубиш.

 Яскраві зорі в нічному небі

Над горами світить платинове, сліпуче сонце

Хатинка красується в сніговій шапці

Праворуч видніється очерет, ліворуч видніються тополі, сосни, яблука, черешні.

Ставки – це блакитні очі землі.

 Трохи вище від ставка – млин

Біля лісу галявина.

Навколо тільки тютюн і мак.

Послухаймо!

Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.

У класі ніби посвітлішало.

Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря.

Степова безмежна голубінь.

Так і сталося.

Красиве для Реріха добре, а добре красиве.

Сперечалися довго.

Жовтий колір означає розлуку, а в поєднанні з червоним – нагороду й повагу.

У християнстві дуб – символ гордості й пихатості.

Творчість Георгія Нарбута – яскрава сторінка в українському мистецтві.

Ви, мабуть, здивуєтеся, дізнавшись, що картопля – заморський продукт.

Діти співають пісню.

Пахне житнім хлібом.

Надворі почався листопад.

Я пишу твір.

односкладні

непоширені

неповні

прості