Головні члени речення.

А І нехай наше життя буде чудесною піснею.

Б Стало пахучим і свіжим повітря після грози.

В Вміти творити – означає бути мислителем своєї епохи.

Г Тут кожен камінь пише заповіт і кожна гілка шле адреси літу.

А Збагачуйте життя своєю щедрістю - тоді добрим словом вас згадуватимуть люди.

Б Писати просто - це найбільша майстерність і якість справжнього таланту.

В Україна-сила, краса та велич

Г Привчав мене батько трудитись до поту, а мати - любити пісні.

Д Ясна річ - пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки.

А Вечір був чарівний, зоряний, пісенний.

Б Цього разу він був одягнений аж надто пишно.

В Біля мосту й справді було стовпотворіння.

Г Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили.

Д Вечір був м’який, теплий, густо настояний на степових пахощах.

А Не будь тією людиною що догори щетиною

Б Думай не думай а вище себе не плигнеш.

В Не міряй всіх на свій аршин.

Г На гривеник покупки а на карбованець крику.

Д Небо над дорогою синій кришталь.

А Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Б Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

В Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

Г Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Д Стежкою наближалися дві молодиці.

А Ми нічого спинити не в силі.

Б Сідати за стайню збирається сонце.

В Намотати на вус — означає добре запам’ятати.

Г Іти мені додому неблизький світ.

Д Стати хліборобом радили мені з дитинства.

А Море було безбарвне, аж чорне.

Б Гірські печери ще затоплені водою.

В Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Г Щире кохання не вкрите серпанками.

Д Грудневі дерева стоять голі.

А Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.

Б Художник щоразу все мусить відкривати заново.

В Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський водоспад.

Г А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому.

Д  Була весна весела, щедра, мила

А Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

Б Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

В Життя стає радістю для кожного у рідному краю.

Г Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

Д Боятися смерті — на світі не жити.

А Книгу вже принесено тобі

Б Ти не ходи туди сама, я ж переймаюсь

В  У душі моїй пісень і мрій море

Г Сучасне завжди по дорозі з минулого в майбутнє

Д А у полі зранку я побачив дідуся, який пас корів...

А Неописанно чудова літня ніч в степ України

Б Але серце спинятись не хоче

В Я готовий винести всі випробування 

Г Ніч закінчилася

Д Я залишився спокійним

А Мистецтво найкращий педагог.

Б Говорити річ нудна.

В Вірний приятель то найбільший скарб.

Г То кремень а не чоловік.

Д Хліб усьому голова