Повторення вивченого. Словосполучення. Просте речення. Головні й другорядні члени речення. Відокремлені члени речення, вставні слова, словосполучення, речення. Розділові знаки в простому реченні

Деякий час усі сиділи замислившись.

Під місяцем виблиску­ють блискучими боками кавуни мов величезні кулі.

Що приніс бабус  крім турбот про власну персону? 

За винятком дуже небагатьох про це ніхто не замислюється. 

Третю добу замість води ми їли сніг .

Микола , замість панського лану, вийшов на своє поле.

Край дороги замість тополь стояли металеві щогли.

Галина провела урок замість вчительки

Норовистій корові Бог дає короткі роги.

Великого гріха не сховаєш від людей.

Посиджу тихенько над рікою, подумаю.

Брехливий любить божитися.

Завантажили файли й віправили електронною поштою.

Здоров'я без грошей - майже хвороба.

Заощадиш на хлібі - потратиш на ліки.

Від ненажерства гине більше, ніж на війні.

Як приязно й щедро нас зустрічали! 

Сто думок не сплатять одного боргу.

Можна прогнати сон, але не голод.

Гроші приходять кроком, а втікають галопом.

Плащ шиють не тільки для дощу.

Погану людину легко розлютити.

Робота на землі - хліб на столі.

Любов і влада не терплять суперників.

Підлітки й курчата ніколи ситі не бувають.

Люби друга свого з вадами його.

Того можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Пам'ятки української вишиванки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть.

Газик рвонувся вперед, замолов колесами, пішов, пішов, і, нарешті, вибрався на рівне.

Місяць хоче мабуть погрітись, суне в шибку свій блідий диск.

... і ніжну зиму із чарівними холодними візерунками.

 ... ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

... час пробудження природи від тривалого зимового сну.

... з її подарунками для нашого саду й городу, для лісу й поля.

Книжка мовчки все розкаже.

Вечір.

У кожній хаті України портрет Шевченка на стіні.

Вище себе не скочиш. 

… вражають красою дерева.

Вражають красою дерева ...

Дерева ... вражають красою.

Вражають красою ... дерева. 

Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори. 

Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.

Весело й шумливо на вигоні за     шахтарською слобідкою

Люблю твій малиновий усміх і святкову розкрилєність барв.

Січ дала видатних полководців славних державних діячів Наливайка Сагайдачного Хмельницького Сірка

Шевченкові були підвладні всі жанри літератури поезія проза драматургія

Несуть пани осаули козацькую збрую литий панцир порубаний шаблю золотую

Козацтво було озброєне вогнепальною зброєю мушкетами пістолями рушницями

Іван Богун Данило Нечай Максим Кривоніс ці підручні гетьмана були відомі всім

Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу.

Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки.

Женеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє.

Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем.

Петро стрункий і широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати.

Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.

Обабіч шляху лежали незнайомі поля перекраяні вузькими довгими нивами.

Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себе крижаний панцир зими.

Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Всесвіт цей - акваріум планет.

Книги - морська глибина.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Сумління - річ тендітна і марка.

Українська мова живе в прекрасних піснях та думах твого народу.

Степ тихий,спокійний.

Цвіт вишень та слив наповнював садок пахощами

Людина, яка не любить мови рідної матері, - це людина без роду й племені.

Минаючи наш двір, вози глухо й тоскно поскрипували.

В'їжджаючи на широке подвір'я, на гостей очікав пишний прийом.

Всю зиму піднімалися води Дніпра, заливаючи плавні й озера.

Уск тісніше оточують бійці танцюристів, у такт музиці сплескуючи в долоні.

Розпихаючи соснове віття, старезний дуб ріс угору до могутнього сонця.

Скільки днів пролетіло над нами.

Ось ідуть закохані та юні.

Один з партизанів підвівся на стременах.

"Бабине літо" висіло на віттях, як прядиво.

У синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.

Поговрили на раді й розійшлися, забули.

Отари сірих хмар лежить безрушно й сонно.

Ні Січ почали вчащати посли від турка.

А діти - мов букети піднебесні.

Дівчина в синій сукні сиділа у кав'ярні.

У всякого своя доля і свій шлях широкий.

Людина - найскладніша і найтонша система.

Чесна людина перемагає все.

Максим думав про відокремлене означення.

Вечоріє.

Дні прекрасні.

Радісні, усміхнені обличчя, веселі очі.

Мені дуже весело.

Маленька хатинка біля річки.

Коні мчали вулицею піднімаючи хмару куряви.

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.

Я вірші почав писать під вечір золотий.

Почав жевріти схід сонця.

Як прагне людство злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!

Земля почала зеленіти тендітною травою.

Поет всюди залишається господарем свого настрою.

Протоколи зборів підписуються головою та секретарем зборів.

А відноситься до Б.

Він добре вчиться.

Готуючись до виступу, він кілька разів перечитав доповідь.

Генетика стрімко розвивається.