Повторення вивченого в 7 класі.

3

4

5

6

Особова.

Інфінітив (неозначена форма).

Безособова.

Дієприкметник.

Дієприслівник.

Поставити у 3 особу множини теперішнього часу.

Поставити у початкову форму .

За особовим закінченням.

-ать, -ять (и, ї).

-уть, -ють (-е, -є).

-ши-, -вши-.

-ачи-, -ячи-.

-уть, -ють (е, є).

-ать, -ять (и, ї).

-ши-, -вши-.

-ачи-. -ячи-.

Присудок.

Обставина.

Додаток.

Будь-яку синтаксичну роль.

Незмінність, синтаксична роль.

Відповідає на ті ж питання.

Час, рід.

Дієвідміна.

Це дієприслівник із залежними від нього словами.

Це група слів, відокремлена комами.

Це слово із суфіксом -ачи- та залежними словами.

Це слово із суфіксом -ячи- та залежними словами.

На самостійні, службові та вигук.

Власне українські та запозичені.

На архаїзми, історизми.

На конкретні та абстрактні.

З іменником.

Із займенником.

З числівником.

З дієсловом.

Сполучає однорідні частини мови та частини складного речення.

Сполучає іменник з іншими словами.

Сполучає слова у словосполучення.

Частка.

Прийменник.

Вигук.

Сполучник.

Прислівник.