Правила вживання тире

Харків - перша столиця України.

Малювати - бачити світ кольоровим.

Знання - це можливість бути вільним.

На галявині цвіли червоні квіти, а під деревом - мох.

Не будь тією людиною що догори щетиною

Думай не думай а вище себе не плигнеш.

Він надзвичайно відповідальна людина.

Небо над дорогою синій кришталь. 

Двічі по два чотири.

Мої слова не зброя а ридання. 

Душа моя пустка холодна й німа.

Ці квіти спогади про світлі дні.

Над лісом висить молодик і сяють стожари.

Море голубіє і сонце світить ласкаво.

Ще мить і сад загубить пишну вроду.

У повітрі дощ і гречка пахне тепло.

 Щастя без розуму дірява торбина.

  Дим це віддих людського житла добрий дух хижі.

Шанувати батька і матір обов’язок кожної людини.

Ми організатори власного життя й ковалі особистого щастя.

Усі дерева дуби клени сосни є предметом зацікавлення ботаніка.

Усе його цікавило а саме дорога ліс окопи під лісом.

Поля ліси голубе небо все викликає в мене радість.

Усе цікавить дитину будинки і машини пташки і комашки.

Заснули доли і полонина в тиші спить.

Ясно ще осіннє сонце сяє та холодом осіннім вже в повітрі потягає.

Ураз труснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Витьохкував у березі соловей і десь співали дівчата.

1

2

3

4

між підметом і присудком

 на місці пропущеного члена речення

між частинами складного речення

при однорідних членах речення

У лісі не було нічого ані грибів, ані ягід, ані черешень.

І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними.

Лине пісня горда, українська про степи духмяні та привільні.

Ні спека дня, ні буря, ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Спадкоємці горді предків мрійночолих ми рвемось за обрій вище хмар і гір

Незабаром розпочнуться канікули щасливий час для школярів

Цитрину тобто лимон полюбляють додавати до чорного чаю

Зупини її мить високу для моїх молитовних долонь

Вітер віє на долину колише билину рід до роду листи пише та на Україну.

Явір зелененький на воду схилився козак молоденький сильно зажурився.

Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде.

Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

вечір доволі холодний.

море виграє хвилями. 

сади буяють ароматами.

у небі жодної хмаринки.

Ударив дятел лісовий будівничий міцним дзьобом по сухій яворовій гілці.

Розлогий луг барвистий килим навесні заростав рівною густою травою.

Кущі шипшини були рясно обнизані ягодами осінніми коралями.

Хатинка в низині біля ставка зовсім похилилася на один бік.