ПРИСЛІВНИК 1

Рід, число, відмінок

Час, спосіб.

Незмінність, час.

Відмінок, число.

Незмінність.

Ставитись по/сусідському, дивитись по/вовчому, взяти за/багато, запи­тувати в/друге.

За/багато днів, приносити до/дому, відпочивати по/перше вересня, йти на/зустріч.

Йти на/зустріч з випускниками, зібратися в/п'ятьох, по/сусідському зви­чаю, зробити по/вашому.

Йти по/вовчому сліду, співати по/українськи, кинути на/гору, бути у/п'ятьох друзів.

Підніматися на/гору Ельбрус, зібратися в/купі, йти до/дому батька, по­стукати в/друге вікно.

Рішуче, багато, щойно, тихо, далеко.

Гарно, красиво, корисно, весело, завзято.

Лукаво, мало, міцно, швидко, дбайливо.

Глибоко, рано, швидко, легко, вузько.

Дорого, голосно, важко, просто, зручно.

По/перше, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло.

Будь/як, по/братерськи, в/голос, з давніх/давен, на/певно.

Хтозна/де, коли/не/коли, на/бік, у/перше, на/вигляд.

По/нашому, де/не/де, віч/на/віч, часто/густо, казна/коли.

З/верху, по/казахському, ні/коли, казна/де, раз/у/раз.

Праворуч, пліч-о-пліч, рік у рік, зверху, по-нашому.

По двоє, вдвічі, удвох, на щастя, по-друге.

Нашвидкуруч, коли-не-коли, безвісти, без жалю, старанно.

Віч-на-віч, у стократ, заочі, абияк, ніколи.

Вкупі, до вподоби, безладу, допізна, щодня.

Навкруги— прийменник, похідний (прислівниковий), вжито з родовим від­мінком.

Навкруги — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.

Навкруги — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.

Навкруги — прийменник, непохідний, вжито з родовим відмінком.

Навкруги -  прийменник, похідний (прислівниковий), вжито з орудним від­мінком.

Опадати рано, бігти підстрибцем, зробити знебачки, шуміти дружно, ліс навесні.

Говорити навперебій, жити щасливо, виконати наспіх, читати вголос, поглядати весело.

Прийти засвітла, розмовляти по-українськи, воювати споконвіку, тікати з переляку, витертий насухо.

Надто повільно, зрубаний торік, читати швидко, бігати щоранку, багато вдягнений.

Борщ по-київськи, дорога праворуч, зробити так сяк, кохати щиро, збільшити вдвічі.

Зібрати до/купи, вивчити на/пам'ять, за/багато відпочиваєш, за/багато років.

Сидіти по/руч, поводитись по/доброму, побачити в/друге, видно з/верху.

Поводитись по/доброму звичаю, піти в/друге село, вийшло по/твоєму, зал на/багато місць.

По/твоєму дворі, з/верху гори, кинути до/купи сміття, жити по/новому.

По/новому мосту, зростали в/купі, переховували в/купі сіна, покладатися на/пам'ять.

Тепло, глибоко, лагідно, кисло, часто.

Рідко, швидко, повільно, спокійно, рухливо.

Важко, дорого, вузько, високо, низько.

Різко, тихо, голосно, просто, складно.

Довго, коротко, тривало, цілеспрямовано, солодко.

Гума...о, актив...о, безупи...о, організовано, со...о.

Відмі..о, стара...о, несказа...о, свяще...о, щоде...о.

Незрівня...о, негада...о, самовідда...о, нездола.. о, дореч...о.

Невгамов...о, впевне...о, відда...о, шале..о, радіс.о.

Багря...о, непоруш...о, невтом...о, безпереста...о, невпи...о.

День у день, без кінця-краю, віч-на-віч, не до вподоби, казна-де.

На зло, зозла, час від часу, без упину, безперестанку.

У стократ, по-друге, як-небудь, рік у рік, навиворіт.

По двоє, вдвох, десь-то, до ладу, на жаль.

По-моєму, по-зимовому, хтозна-коли, будь-де, рік-у-рік.

Навстіж, недостатньо, холодно, можливо, тепло.

Можна, варто, слід, потрібно, треба.

Прекрасно, мало, добре, буйно, щедро.

Соромно, сухо, темно, легко, спросоння.

Добре, жарко, весело, зрання, там.

Зроби спочатку, прокинутись ранком, працювати допізна, зібрати восени, доглядати старанно.

Незабаром зазеленіла, здавна називатись, зрідка прихилявся, прийшла недавно, зробили утрьох.

Панує довго-довго, записувати щоліта, складали з давніх-давен, побачив уперше, охороняти вдень.

Вмирає звечора, вранці оживає, ущух надвечір, завжди молодий, сказав здуру.

Прийшов увечері, зробив вчора, відбувається коли-не-коли, весело співати, гірко плакати.

Вивчити на/пам'ять, приніс до/купи, світилось у/двох вікнах, багато роз­мовляти.

Бути заслуханою в/голос власної душі, співати в/голос, повернув у/бік. постукати в/останнє вікно.

Ударив у/бік серця, казати в/останнє, заболіло в/середині, шукати в/се­редині розділу.

Ходити по/сусідському городі, багато снігу, по/перше, треба виконати вимогу, подарувати в/день народження.

Кинув на/гору, зв'яже до/купи, цвітуть до/в/кола, працювати в/день.

Свіжо, шалено, криваво, добре, зверху.

Синьо, м'яко, погано, прекрасно, внизу.

Твердо, грайливо, глибоко, чисто, віднині.

Міцно, скоро, віртуозно, мудро, наскрізь.

Дбайливо, яскраво, променисто, мляво, дуже.

На/відріз, в/п'яте, до/часно, спід/лоба, по/новому.

По/перше, з/вільна, до/купи, з/переляку, на/завжди.

Близько/близько, з-за/кордону, не/достатньо, не/треба, в/гору.

На/показ, на/пам'ять, в/друге, за/очі, з/малку.

До/низу, після/завтра, не/слід, по/українському, з/верху.

Навпочіпки, навипередки, нашвидкуруч, втрьох, до смаку.

Злегка, з діда-прадіда, з давніх-давен, пліч-о-пліч, рік у рік.

По-латині, по-одному, наполовину, тричі, потретє.

Будь-що-будь, коли-не-коли, з дня на день, де-небудь, будь-коли.

З року в рік, де-не-де, на щастя, ліворуч, навипуск.

Удвох, два, вдвічі, вночі, вдень.

Вгору, вниз, низько, низенько, гора.

Наспіх, смішно, на сміх, наспід, верх.

Босоніж, мимоволі, насилу, давно, вранці.

Рано-вранці, чудесно, ранок, довго, з діда-прадіда.

Від прислівників часу.

Від прислівників мети, способу дії.

Від прислівників на -о (-е), утворених від якісних прикметників.

Від прислівників місця, часу.

Від прислівників мети, причини.

Глибше озеро, глибше занурюватись, найкраще оповідання, дорожче намисто.

Заплатити дорожче, найкраще написати, рухатись швидше, більше вимагати.

Більше поле, вужче коло, стрибати найвище, розповідати цікавіше.

Найбільше коло, виразніше обличчя, вимовляти чіткіше, співати голос­ніше.

Вужче вікно, найближче селище, говорити довше, посміхатися веселіше.

Що/ранку, до/останку, на/підбір, до/щенту, в/волю.

По/доброму, один/в/один, врешті/решт, на/зло, на/жаль.

Раз/по /разу, на/мить, на/сміх, від/ранку/до/вечора, з-за/кордону.

На/виліт, за/любки, на/світанку, на/ура, до/речі.

На/самперед, з/боку/на/бік. у/брід, по/новому, на/щастя.

Казна-як, з боку на бік, один в один, хоч-не-хоч, як-не-як.

Будь-коли, в обмін, десь-то, рік у рік, десь-інде.

Раз по раз, день у день, давним-давно, по-друге, по-моєму.

Де-таки, так-то, зроду-віку, кінець кінцем, спідлоба.

Де-не-де, раз-у-раз, доречі, до вподоби, деінде.

Часом — іменник, початкова форма — час, загальна назва, абстрактна назва, вжито в однині, чоловічого роду, в орудному відмінку, II відміни, твер­дої групи, у реченні — обставина.

Часом — іменник, початкова форма — час, загальна назва, абстрактна назва, вжито в однині, чоловічого роду, в орудному відмінку, І відміни, міша­ної групи, у реченні — додаток.

Часом — прислівник, часу дії, незмінний, у реченні — обставина.

Часом — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — присудок.

Часом - сполучник, підрядний, мети, складний.

Поділити надвоє, йти навпростець, розмовляти пошепки, розкрити якнайширше, написати як-небудь.

За віщо порвав, подивився спідлоба, сидіти мовчки, говорити заочі, справився миттю.

Сказати на зло, діяти навмисне, відповідати наперекір, подарувати на щастя, робити напоказ.

Йти назустріч, зустрілися вперше, імпровізувати навперейми, читати допізна, працювати старанно.

З'їсти натщесерце, блистіти тьмяно, подивитися скоса, відмовитись навідріз, підскочити з радості.