Просте речення.Двоскладне речення.

Шумлять пошерхлі комиші.

Поранені все прибували.

Ніхто нічого не знав.

Це віщувало тривогу.

Шкільний дзвіночок голос подає.

Поїхати в Карпати - моя мрія.

Дід любив спати під грушею.

Надійшов наказ наступати.

Твоє "будь ласка" мене не заспокоїть.

Ураз батько з сином заговорили не нашою мовою.

Тепле надвечір"я огортало приморські парки.

На тротуарі стояло двоє.

Тепер світ здається чарівним.

М"який лапастий сніг не переставав падати.

Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі.

Земля мов казка.

Вечірня зіронька зійшла в безодні синій над горою.

Вона не хотіла брати грошей, тільки попросила цукерок.

Ніч була тиха, місячна.

Козаков швидко дав хропака.

Повітря чисте, запашне.

Різдво свято родинне.

Я лікар.

Учитися велика відповідальність.

Дівчина танцює.

Надворі тепло. 

Природа спить.

Хтось кричить.

Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили

Цього разу він був одягнений аж надто пишно

Вечір був чарівний, зоряний, пісенний.  

Біля мосту й справді було стовпотворіння.  

 Поезія це завжди неповторність.

Він надзвичайно відповідальна людина.

Мати багато друзів це чудово

У нас кохати полюбить сповна.

Степ мов палав під тим сонцем. 

Дощ ллє як з відра.

Розглядаємо вашу відповідь як згоду.

Садок поволі розрісся мов ліс.

село Підзамочок, Бистриця-ріка     

газета Лі­тературна Україна, твір-роздум.

шапка-кубанка, драма-феєрія. 

цукерки «Вечірній Київ», бібліотека імені Олени Пчілки

живе мовлення; висловити точно; гармо­нійність мови

навколо мовця; усе добре; говорити красиво

писати грамотно; золоте слово; колектив мовознавців

любити безмежно; розквітає барвінково; чи­тати виразно